Рейтинг вибору, який виражається лише одним показником є достатньо умовним і надміру узагальнює реальні електоральні преференції виборців на момент опитування. Виборці зазвичай із різною мірою визначеності схиляються до вибору однієї чи іншої політичної сили, вагаються у своєму виборі, обираючи між декількома кандидатами чи політичними силами. Соціологічна агенція «Фама» дослідила структуру електоральних преференцій політичних партій за власною методикою. Результати дослідження було презентовано на панельній дискусії 23 червня у м.Києві.

Як зазначив доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАН Євген Головаха: «Тематика, яку використовує агенція є напрочуд актуальною та важливою, оскільки важливо зрозуміти, у якому політичному полі ми знаходимось. Більшість дослідницьких компаній обмежуються простим вимірюванням рейтингів: за кого проголосуєте, якщо вибори будуть наступного тижня? І тоді виникають претензії до соціологів: а чому не справдились Ваші прогнози? У «Фами» своя квазіпанельна методика із дослідженням «ядер» та «потенціалу» політичних рейтингів. Я вважаю, що саме такі дослідження з оригінальними нестандартними методиками можуть показати цікаві речі: соціальний простір як багатовимірний, а не одновимірний конструкт. Це передовсім практичне дослідження, яке створює власну концепцію, а це те, що робиться у цивілізованому світі поважними дослідницькими компаніями».

Відповідно до методики «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій», у структурі рейтингу кожної з політичних партій було виділено «ядро», «резерв», «потенціал» та моделювання електорального вибору в момент опитування. «Ядро рейтингу» - мінімальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які цілком визначені у своєму виборі і не розглядають альтернатив при ідентифікації своєї електоральної прихильності до політичного суб’єкта. «Резерв рейтингу» - показник електоральної прихильності виборців до партії чи кандидата, який формується із виборів різної міри визначеності респондентів, які, не розглядаючи альтернатив, обирають ту, чи іншу політичну силу чи кандидата. «Потенціал рейтингу» - максимальний можливий розмір рейтингу партії чи кандидата в даний момент часу, тобто частка виборців, які гіпотетично готові голосувати за вказану політичну силу чи кандидата.

Загалом «ядра» рейтингу кожної з партій є невеликими. Це свідчить про низьку лояльність виборців до політичних суб’єктів. Найбільше «ядро» рейтингу у політичної партії «Батьківщина» ­- 5,1%, у партії «Солідарність», Радикальної партії Олега Ляшка та «Об’єднання «Самопоміч» - по 2,7%, у Громадянської позиції Анатолія Гриценка – 2,6%, а у Опозиційного блоку – 2,5%.  Потенціал зростання рейтингів найбільший у партії Батьківщина (до 20,9%), у партії «Об’єднання «Самопоміч»  (до 20,6%), у Радикальної партії Олега Ляшка (до 15,8%), у Громадянської позиції Анатолія Гриценка (до 15,2%), у партії «Солідарність» (до 14,4%).

«Маркетизація політичної діяльності призвела до консьюмеризації поведінки виборців: політичні партії сприймаються виборцями зі споживацької точки зору, а частка спільного електорату конкуруючих політичних партій становить 31,5%. Оскільки рівень та міра визначеності виборців є невеликою, а «ядра» рейтингу політичних партій є малими, наявна структура електоральної прихильності політичних партій характеризуються високою потенційною мінливістю», - зазначила кандидат соціологічних наук, директор Соціологічної агенції «Фама» Мар’яна Малачівська-Данчак.

Мають намір іти на вибори 57,5%, вагаються з наміром іти на вибори 4,8%, декларують відсутність наміру іти на вибори – 37,7% опитаних українців.

Остаточно визначеними у своєму виборі є кожен четвертий з тих, які задекларували готовність іти на вибори (25,5%), натомість майже третина з них лише схиляються до вибору однієї партії (27,4%).

Також за результатами деталізованого вимірювання було сформовано показник моделювання електорального вибору  на момент опитування. Математична модель розрахунку показника моделювання електорального вибору в момент опитування, враховуючи варіацію електоральних преференцій виборців та рівень і міру їхньої визначеності формує уніфікований показник, який ілюструє результати виборчих перегонів на гіпотетичних виборах у момент опитування. Так, найвищі показники у партії «Батьківщина» - 14,7%. «Наступають їй на п’яти» Об’єднання «Самопоміч» - 12,2% та Радикальна партія Олега Ляшка – 11,3%. Дещо нижчі показники демонструють Громадянська позиція Анатолія Гриценка – 9,8%, Блок Петра Порошенка «Солідарність» - 9,4%, Опозиційний блок – 8,0%, «За життя!» - 6,3%.

Детальну структуру рейтингу політичних партій наведено у таблиці нижче.

Таблиця 1. Структура рейтингів політичних партій

Довідка

Дослідження проводилось Соціологічною агенцією «Фама», методом «face to face» інтерв’ю із використанням методики «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій», яка була розроблена Соціологічною агенцією «Фама». «Польові роботи» тривали у квітні 2017 року. Загалом було опитано 2500 громадян України (Донецька та Луганська області, АР Крим були виключеними із дослідження), віком від 18 років. Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі.

Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954

• не перевищує 2,0% для показників близьких до 50%
• не перевищує 1,7% для показників близьких до 25% або 75%
• не перевищує 1,2% для показників близьких до 10% або 90%
• не перевищує 0,9% для показників близьких до 5% або 95%
• не перевищує 0,4% для показників близьких до 1% або 99

Методика «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій» дозволяє виконати наступні завдання: врахувати динаміку прийняття електорального рішення виборцями; диференціювати виборців на окремі групи за рівнем визначеності та лояльності/відданості щодо тих чи інших політичних сил чи кандидатів; виявити структуру рейтингу та частки його динамічних елементів; окреслити рейтинг політичної партії/сили на час проведення опитування, тобто відстежувати динаміку зміни електоральних преференцій виборців в часі; змоделювати можливу втрату рейтингу та напрямки його розсіювання; передбачити ріст рейтингу та джерела його зростання.

Першу версію методики було апробовано під час виборчої кампанії у 2012 році і до цього часу методика підлягала тестуванню та доопрацюванню. В основі пропонованої методика вимірювання електоральних преференцій лежать такі ідеї:виборчі преференції індивіда є динамічним явищем, тобто мають властивість змінюватися з часом; електорат є достатньо неоднорідним за критерієм визначеності: існують ті, хто однозначно визначилися, а існують виборці, які ще вагаються, за яку політичну силу чи кандидата віддати свій голос.

Перевірка валідності та надійності методики. Валідність описаної методики була перевірена за допомогою якісних методів соціологічного дослідження. Відтак, було обрано саме ті формулювання питань, які дозволяють вивчити електоральні преференції виборців в їхній динаміці. Надійність розробленого інструментарію перевірялася з допомогою методики «test–retest». Згідно з нею, інструментарій тестується на групі респондентів, які відповідають на питання анкети декілька разів – з невеликими проміжками часу між відповідями. Ці проміжки часу повинні бути достатньо великими, щоб респонденти не пам’ятали своїх відповідей з попереднього разу опитування, але достатньо малими, щоб досліджувані характеристики респондентів не встигли змінитися.

Інформація про захід

Презентація-дискусія «Не рейтингами єдиними. Імідж політичних партій очима українців»

Спікери заходу:
Євген Головаха – соціолог, доктор філософських наук, професор; заступник директора з наукових питань Інституту соціології НАН України.
Євген Магда - політичний експерт, кандидат політичних наук, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, виконавчий директор «Центр суспільних відносин».
Мар'яна Малачівська-Данчак - кандидат соціологічних наук, директор Соціологічної агенції "Фама".

Модератор:
Андрій Куликов – медіа-експерт, журналіст, радіо-, телеведучий.

Інформація про Соціологічну агенцію «Фама»

Соціологічна агенція «Фама» - дослідницька компанія, яка була заснована у 2010 року. Соціологічна агенція «Фама» акредитована Соціологічною асоціацією України (САУ) як національна дослідницька компанія. За час свого існування агенцією успішно реалізовано понад 150 проектів для органів місцевого самоврядування, громадських організацій, політичних партій, представників бізнесу.

***

Соціологічна агенція «Фама» презентувала результати дослідження туристичної привабливості Яремчанського регіону.

За даними дослідження понад 90% туристів приїжджають у Яремчанський регіон задля активного відпочинку та рекреації: сходження на вершини, піші прогулянки, рафтинг, катання на лижах і  сноуборді тощо. Решта відсотків розподілились поміж тими туристами, які їдуть на шопінг, у бізнес-справах, відвідують релігійні чи гастрономічні тури.

Також у дослідженні визначали враження від подорожі і відпочинку та загальні оцінки туристів. 88,0% опитаних респондентів задоволені різною мірою. 91,0%  задекларували намір повернутися у регіон, а 94,9% рекомендуватимуть відпочинок друзям та родичам.

«Високі цифри є підставою для гордості, але якісні дослідження показали, що на цей момент вдячний клієнт демонструє запит на покращення туристичної пропозиції в обмін на збереження лояльності до Яремчанського краю. – говорить кандидат соціологічних наук, директор Соціологічної агенції «Фама» Мар’яна Малачівська-Данчак., – Саме дослідження проводилось не для того, аби критикувати, а для того, аби зібрати інформацію для формування оптимізованої стратегії розвитку регіону. Безумовно, що управлінці, бізнесмени, мешканці детально знайомі із ситуацією у регіоні, але дослідження проводиться з ціллю отримати систематизований огляд зі сторони клієнта та гостя Яремчанщини».

За даними дослідження туристам Яремчащини подобається географічна наближеність краю, добрий клімат та повітря, гарні краєвиди. Серед вад туристичного регіону опитані виділяють вирубку лісів, забруднення територій, велика кількість безпритульних тварин. Щодо запитів туристів, то найчастіше звучить: налагодити каналізування, популяризувати чистий відпочинок та практики ‘еко-френдлі’, розчистити русла річок та зупинити вирубку лісу.

За даними дослідження туристам Яремчащини подобається географічна наближеність краю, добрий клімат та повітря, гарні краєвиди. Серед вад туристичного регіону опитані виділяють вирубку лісів, забруднення територій, велика кількість безпритульних тварин. Щодо запитів туристів, то найчастіше звучить: налагодити каналізування, популяризувати чистий відпочинок та практики ‘еко-френдлі’, розчистити русла річок та зупинити вирубку лісу.

Дослідження проводилось у літній та зимовий туристичний сезон Яремчащини. Тож результати показують відмінності ‘зимових’ та ‘літніх’ туристів. До прикладу:

• Яремчанщину відвідували влітку та взимку здебільшого українці (96,4% та 88,7% відповідно). Влітку більше відпочивальників з Карпатського регіону (32,1%) та Правобережжя (27,6%). А от взимку кожен четвертий зі столиці, кожен п’ятий з Правобережжя та Лівобережжя, 15,3% гостей з Карпат та 11,3% з Примор'я.
• Тривалість поїздок між літніми та зимовими туристами відрізняється: взимку більше тих, які приїжджають на вікенд (до 3 днів) – 56,9%, натомість влітку частіше приїжджають на вакацію (більше 5 днів) – 52,5%.
• Як влітку так і взимку ³/₄ подорожують між різними місцями Яремчанщини і сусідніх областей, а кожен третій і влітку, і взимку відпочиває у межах однієї локації.
• Середні витрати на відпочинок з розрахунку на одну особу влітку – 1100 гривень (найвищі у гостей Буковелі – 1450 гривень, найнижчі Ворохта – 700 гривень, Яблуниця – 750 гривень). Середні витрати туристів на відпочинок з розрахунку на одну особу взимку – 1550 гривень (найвищі, як і влітку на Буковелі – 2400 гривень, найнижчі, як і влітку Ворохта – 1000 гривень, Яремче, Микуличині – 1200 гривень).

Також слабким місцем позиціонування Яремчанщини, як туристичного продукту є невикристалізувана концепція, не виражені брендові ідентифікатори: на запитання «Яремчанський край – це…» туристи не мають іншої відповіді окрім «Це природа».

Пора року також впливає на вибір транспорту для туристів. Взимку найчастіше туристи приїжджають до Яремчаського регіону потягом (40,3%). Другий за популярністю транспорт – це власне авто (37,1%). Ще 11,7% використовують туристичний автобус, а 10,5% громадський транспорт. Всього 0,5% приїздять завдяки авіасполученню (літаком до найближчого аеропорту). Влітку навпаки збільшується частки тих туристів, які приїздять на власному автомобілі (48,5%) і зменшується частка тих, хто їде потягом (32,9%). Влітку у порівнянні з зимою значно менше відвідувачів, які обирають туристичний автобус – всього 3,6%. Ще 14,3% їдуть громадським транспортом. Проте, є і такі які приїздять автостопом – їх 0,7%.

Дослідження реалізовано Соціологічною агенцією «Фама» на замовлення та за підтримки Інституту розвитку Яремчанського краю та проекту ПРОМІС. Мета проекту – дослідити привабливість Яремчанського краю серед наявних туристів для оптимізації роботи над підвищенням атрактивності регіону як туристичного продукту.

Довідка

Дослідження туристичної привабливості Яремчанського регіону передбачало збір даних у два етапи: опитування туристів із використанням жорсткого інструментарію та проведення глибинних інтерв’ю за гнучким сценарієм (кількісний та якісний етапи, відповідно). Дослідження проводилось у літній та зимовий туристичний сезон.

Кількісний етап – опитування туристів, проводилось методом ‘face to face’ інтерв’ю шляхом експрес опитування відпочивальників Яремчанського регіону у серпні 2016 року та у лютому 2017 року. Щоразу було опитано 400 респондентів віком від 18 років. Застосовувалась пропорційна стратифікаційна вибірка без встановлення квот на основі соціально-демографічних характеристик, проте із врахуванням вікового цензу.

Якісний етап – глибинні інтерв’ю були проведені у березні 2017 року (10 інтерв’ю) та у серпні-вересні 2016 року (11 інтерв’ю). До участі у дослідженні були залучені туристи та відпочивальники Яремчанського регіону. Алгоритм відбору учасників дослідження – відбір типові випадків.

Дослідження туристичної привабливості Яремчанського регіону підготовлене соціологічною агенцією «Фама» на запит ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» та проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект «ПРОМІС»).

Проект ПРОМІС впроваджує Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.

____

На фото макет ресторану «Гуцульщина», розміщений в парку-музеї «Карпати в мініатюрі». Джерело - Шовкова косиця.

Пояснення-уточнення до Прес-релізу

Чи потрібен львів’янам Alfa Jazz Fest: результати опитування мешканців

Вчора, 26 квітня о 13:02 Соціологічна агенція «Фама» поширила прес-реліз, який містив наступну інформацію: 90,4% львів'ян вважають, що доцільно проводити Alfa Jazz Fest у Львові у 2017 році, а у Методологічній довідці було вказано, що дослідження проводилося серед тих львів’ян, яким БУЛО ВІДОМО про проведення міжнародного джазового фестивалю Alfa Jazz Fest у місті.

Наголошуємо, що вибірка дослідження сконструйована таким чином, що до уваги брались відповіді лише тих львів'ян, які знають про проведення фестивалю (на етапі відбору респондентів було зафіксовано, що їхня частка становить 45% серед мешканців Львова).

Через помилку у процесі підготовки прес-релізу було упущено важливі деталі щодо частки львів’ян, яким відомо про проведення фестивалю. Це призвело до некоректного трактування результатів дослідження.

Щиро просимо вибачення за незручності через цю технічну помилку. У команди Соціологічної агенції «Фама» не було наміру заплутати чи ввести в оману читача.

------

Ми - за професійні та об’єктивні соціологічні дослідження, і завжди відкриті до спільної роботи над підвищенням якості, зрозумілості та доступності наших даних.

Таким чином текст прес-релізу має звучати так:

90,4% львів’ян, яким відомо про Alfa Jazz Fest, вважають, що доцільно проводити цей фестиваль у Львові в 2017 році. Такі дані згідно з результатами опитування Соціологічної агенції «Фама», проведеного у квітні цього року.

90,4% львів’ян вважають, що доцільно проводити Alfa Jazz Fest у Львові у 2017 році. Такі дані згідно з результатами опитування Соціологічної агенції «Фама», проведеного у квітні цього року.

Також 52,5% опитаних львів’ян планують відвідати цьогорічний фестиваль, а 5,7% ще не впевнені чи підуть на фестиваль.

Цікаво те, що 49,1% відвідували Alfa Jazz  Fest у попередні роки, а 21,9% з них купували квиток на заходи фестивалю.

У межах опитування респонденти також оцінювали роль Alfa Jazz Fest у житті міста. Для оцінки респондентам було запропоновано визначити міру своєї згоди з сімома твердженнями про фестиваль. Респонденти використовували 5-бальну шкалу для визначення своєї позиції, де 1 це – “Зовсім не погоджуюсь з твердженням”, а 5 – “Цілком погоджуюсь”.

Отож, згідно з результатами «Проведення щорічного міжнародного фестивалю Alfa Jazz  Fest у Львові допомагає»:

• …розвивати культурну сферу міста – 92,4%
• …підвищити туристичну привабливість Львова – 91,3%
• …підвищувати міжнародний імідж нашої країни – 81,4%
• …залученню іноземних інвестицій – 72,8%
• ... подолати теперішню кризу – 37,9%
• … переконатись / впевнитись у загальнонаціональній підтримці – 52,4%
• … продемонструвати, що світ підтримує Україну – 61,4%

Методологія дослідження

Дослідження проводилось методом face to face інтерв’ю шляхом вуличного опитування впродовж 12-14 квітня 2017 року Соціологічною агенцією «Фама» у м. Львів. Було опитано 800 респондентів віком від 18 до 60 років, яким було відомо про проведення міжнародного джазового фестивалю Alfa Jazz Fest у місті. Частка опитаних, які знають про проведення фестивалю – 45%.

Застосовувалась пропорційна вибірка з квотою на найточнішому  щаблі; квотами виступали дві соціально-демографічні характеристики: стать та вік. Власне опитування проводилось у точках з високою концентрацією пішохідних потоків в кожному з адміністративних районів міста із врахуванням необхідності повного охоплення міста. Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954: не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, не перевищує 3,0% для показників близьких до 25% або 75%, не перевищує 2,1% для показників близьких до 10% або 90%, не перевищує 1,5% для показників близьких до 5% або 95%, не перевищує 0,7% для показників близьких до 1% або 99%.

Довідково

Alfa Jazz Fest – міжнародний джазовий фестиваль, який щорічно проходить в Україні  в останні вихідні червня. Перший фестиваль відбувся в 2011 році. Організатор фестивалю - ТОВ «Леополіс Джаз», Виконавчий директор фестивалю – Наталія Горбачевська, творчий куратор – джазовий експерт Олексій Коган. В Консультаційну раду фестивалю входять відомі люди, серед яких музикант Святослав Вакарчук. Щорічно фестиваль відвідує близько 70 тисяч гостей з України та іноземних країн. 2016 року “Alfa Jazz Fest” був визнаний поважним британським виданням The Guardian  одним з найкращих джазових фестивалів Європи.