Володимир Зеленський, Петро Порошенко та Юлія Тимошенко – лідери президентської гонки станом на кінець лютого 2019 року. За три місяці, у період з кінця грудня 2018 до кінця лютого 2019, позиції Володимира Зеленського та Петра Порошенка укріпилися, а Юлії Тимошенко суттєво послабилися. Найбільше українці довіряють Володимиру Зеленському, Андрію Садовому та Анатолію Гриценку. Соціологічна агенція Fama детально дослідила рейтинги кандидатів на пост Президента України за власною “Методикою диференційованого вимірювання електоральних преференцій” на базі панельного дослідження на основі всеукраїнської репрезентативної вибірки розміром 2000 респондентів. Дослідження реалізовано в рамках угоди про політичний союз між Демократичним альянсом та “Всеукраїнським об’єднанням “Самопоміч”.

Позиції Володимира Зеленського продовжують укріплюватися. Показник моделювання електорального вибору в момент опитування у грудні 2018 року становив 13%, у січні цього року зріс до 23%, а в лютому – до 27%. Ядро його рейтингу за аналогічний період зросло втричі: з 5,1% до 15,9%. Натомість резерв рейтингу поступово зріс удвічі: з 9,4% до 20,7. Потенціал рейтингу у грудні становив 14,9%, в січні – 25,7%, а в лютому – 29,4%.

Позиції Петра Порошенка після поступового падіння почали також укріплюватися, але не так стрімко, як у Володимира Зеленського: показник ядра рейтингу чинного Президента у грудні становив 11,5%, а у лютому – 16,3%, резерв рейтингу зріс з 15,0% до 18,6%, а потенціал – з 21,3% до 25,3%.

Раніше лідируючи, Юлія Тимошенко втрачає підтримку попри те, що ядро її рейтингу – стабільне і коливається від 10 до 9% Натомість ті виборці, які вагаються із вибором Юлії Тимошенко, все частіше обирають альтернативу: показники резерву та потенціал її рейтингу за три місяці впали приблизно на 5% (з 15,7% до 10,6% та з 22,3% до 16,8% відповідно).

У Юрія Бойка протягом 3 місяців структура рейтингу майже не змінюється (ядро рейтингу частково зміцнюється з 3,2% до 5,4%; резерв коливається з 4,8% до 6,4%, а потенціал незмінно на рівні 8 - 9%).

У Анатолія Гриценка фіксуємо зростання одних показників та одночасне падіння інших: з грудня по лютий спостерігається незначне зміцнення ядра із 2,9% до 4,6% із збереженням показників резерву на рівні 5,1 - 5,8%) та потенціалу на рівні - 9,8 - 9,4%.

У Андрія Садового ситуація схожа до Анатолія Гриценка. Фіксується поступове зміцнення ядра рейтингу: з 0,5% до 2,0%. Показники резерву рейтингу та потенціалу у межах похибки залишилися без змін (резерв рейтингу – 1,7 - 2,7%, потенціал – 5,1- 5,9% відповідно).[1]

Виборці декларують високу електоральну активність. Відповідно до результатів третьої хвилі опитування, що відбулась у лютому 2019 року, намір взяти участь у виборах мають 91,8% опитаних, вагаються – 1,3%, а 6,9% не мають наміру йти на вибори. За місяць до виборів більшість (62,6%) із опитаних вказали, що визначились за кого голосуватимуть на президентських виборах, тоді як 15,1% схиляться до вибору одного кандидата, 11,4% –  вагаються між декількома кандидатами, а 10,8% взагалі не знають за кого голосувати.

Найбільше українці довіряють Володимиру Зеленському, Андрію Садовому та Анатолію Гриценку. У Володимира Зеленського довіра зросла у період з грудня по січень (з 36,2% до 50,4%), і з того часу залишається незмінною (49,9%). Рівень довіри до Андрія Садового також зростає: з 31,1% у грудні минулого року до 38,6% у січні та 40,5% у лютому поточного року. Зростає рівень довіри і до Анатолія Гриценка з 31,3% у грудні, 40,3% у січні та 38,7% у лютому. Рівень довіри до чинного Президента Петра Порошенка у грудні 2018 становив 24,9%, у січні 2019 – 31,9%, а в лютому – 31,5%. В динаміці рівня довіри до Юлії Тимошенко як і в рейтингу фіксуємо падіння, хоч і не таке стрімке – 30,3% у грудні , 30,6% у січні та 28,6% у лютому. Що стосується рівня довіри до інших кандидатів, що йдуть слідом у рейтингу – Юрію Бойку довіру висловили 22,2% опитаних у грудні 2018, 20,9% – у січні та 21,1% в лютому 2019 року.[2]

Довідка

Цей прес-реліз містить дані трьох хвиль панельного дослідження: перша хвиля була реалізована у період з 1 до 22 грудня 2018 року, друга хвиля – з 18 по 28 січня 2019 року, третя хвиля – з 9 по 19 лютого 2019 року. Соціологічною агенцією Fama було сформовано дослідницьку панель на основі репрезентативної стратифікаційної вибірки обсягом у 2000 осіб.

Опитування проводилося на всій території України, окрім непідконтрольних українській владі районів Донецької, Луганської областей та АР Крим. Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі.

Починаючи з другої хвилі проводились короткі опитування учасників первинної вибіркової сукупності. Спосіб опитування обирався респондентом самостійно: телефонне опитування, online опитування чи f2f опитування.

Теоретична похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954

• не перевищує 2,2% для показників близьких до 50%
• не перевищує 1,9% для показників близьких до 25% або 75%
• не перевищує 1,3% для показників близьких до 10% або 90%
• не перевищує 1,0% для показників близьких до 5% або 95%
• не перевищує 0,4% для показників близьких до 1% або 99

На момент початку третьої хвилі дослідження остаточний список кандидатів ще не був відомий. 

Фото на обкадинці: Davide Ragusa

У Львові проведено комплексне дослідження рівня дотримання принципів верховенства права при наданні адміністративних послуг у сфері реєстрації, які надає мешканцям Львівська міська рада. Шведсько-український проект Академії Фольке Бернадотта «Місцеве самоврядування та верховенство права в Україні» реалізовується протягом 4 років. За цей час було проведено дослідження, окрім Львова, ще у 14 містах України, зокрема, Харкові, Івано-Франківську та Миколаєві. Сьогодні, 22 листопада 2018 року, у Львові відбувається завершальна в межах проекту презентація результатів дослідження, реалізованого Соціологічною агенцією «Fama».

Методологія дослідження передбачала поєднання соціології та аналізу законодавства. Так, відповідно до соціологічного дослідження, середня оцінка дотримання принципів верховенства права у Львові серед службовців міської ради – 3,35 з 4 максимальних, а серед користувачів послуг ЛМР навіть вищий – 3,54.  

В процесі дослідження було проаналізовано значний масив нормативних документів, які  міська рада використовує в роботі. Наприклад, аналіз законодавства показав, що у Статуті територіальної громади Львова закріплено щонайменше 10 інструментів права бути почутим для громади міста: від можливості подання індивідуальних чи колективних звернень до висування проектів для участі у громадському бюджеті міста.

Службовці муніципалітету, відповідно до дослідження, забезпечені усім необхідним для якісного надання послуг мешканцям: доступом до актуального законодавства (в Управлінні реєстрації встановлений професійний пакет моніторингу законодавства – «ЛІГА: ЗАКОН»), можливістю брати участь у навчаннях та підвищувати рівень своєї кваліфікації.

Серед труднощів, з якими зіштовхуються службовці – недосконалість законів, які ускладнюють процес надання послуг, про що вказали 70% опитаних службовців, брак кадрів в окремих структурних підрозділах, надмірне навантаження обов’язками.

Користувачі високо оцінили відкритість міської ради, відзначили зручний для отримання послуг графік роботи ЦНАПів, які працюють 6 днів на тиждень, а в окремі дні – до 20:00. Загальні кількість робочих годин є на 13 годин більшою, ніж це передбачено законодавством. Також користувачі задоволені місцем розташування ЦНАПів, які є у кожному адміністративному районі Львова.

Користувачі можуть проконсультуватись зі службовцями з допомогою багатьох комунікаційних каналів: від сторінки у Facebook до телефонної «Інформаційної довідки». Також у Львові найбільше серед інших міст, в яких відбулось аналогічне дослідження користуються сайтом міської ради при пошуку інформації про адмінпослуги – 20,9%, тоді як в інших містах ця цифра є меншою 10%.

Із недоліків, які озвучували користувачі адмінпослуг - подекуди складна процедура формування пакету документів, висока вартість адмінзбору в окремих випадках, потреба самостійно отримувати довідки у суміжних установах.

Зважаючи на результати дослідження, Львівська міська рада активно працює над покращенням якості надання адмінпослуг. Одним із напрямків роботи ЛМР є створення інклюзивного простору для різних категорій населення, зокрема людей з інвалідністю. Наприклад, у ЦНАПах окрема інформація дублюється шрифтом Брайля. Для зручності клієнтів між ЦНАПами та однією з кур’єрських компаній підписано меморандум про співпрацю щодо доставки документів користувачам додому без необхідності повторного звернення. Інший напрямок – надання кваліфікованих юридичних консультацій користувачам адмінпослуг, адже ЦНАПи співпрацюють із провайдерами системи безкоштовної правової допомоги МінЮсту.    

Довідка

Методологія дослідження є унікальною та передбачає комплексний підхід: поєднання соціологічних методів дослідження (опитування та глибинних інтерв’ю) із аналізом законодавства, яке врегульовує роботу ЛМР. Опитування та глибинні інтерв’ю проводились як серед службовців міської ради, так і серед користувачів реєстраційних послуг ЛМР.  Дослідження у Львівській міській раді було проведено у жовтні 2018 року.

Серед користувачів реєстраційних послуг ЛМР було опитано понад 600 осіб, акцент було здійснено на внутрішньо переміщених особах із Донецької, Луганської областей чи АР Криму, які отримують адміністративні послуги у Львівській міській раді.  Серед працівників ЛМР було опитано близько 100 службовців. Також у межах дослідження у Львові було проведено дослідження доступності ЦНАПів шляхом «таємного клієнта» із залучення людини з інвалідністю та користувачки із новонародженою дитиною.

Проект «Місцеве самоврядування і верховенство права в Україні» реалізовується в Україні протягом 2014-2018 рр. за фінансової підтримки Швеції. У Львові відбувалась пілотна стадія дослідження. У 2014 р. делегація з України  на слуханнях в ООН (Нью-Йорк, США) щодо верховенства права презентувала результати українського проекту на прикладі Львова.

Презентаційні матеріали: Презентація результатів дослідження принципів верховенства права у процесі надання реєстраційних послуг у м. Львів from Юліанна Батіна

* * *

Соціологи визначили, які іміджі мають політичні партії в Україні.

Соціологічна агенція «Fama» презентувала результати дослідження «Імідж політичних партій очима українців». Результати дослідження показують, якими є політичні партії в уявленнях українців, про які партії найчастіше згадують українці та чиї ідеї розділяють.

Це вже друге дослідження, що реалізовано соціологічною агенцією на цю тему. З результатами "першої" хвилі можна ознайомитись у нас на сайті.

«Ми вирішили дослідити іміджі політичних партій, бо розуміємо, що рейтинги достатньо мінливі. Нам цікаво було розібратися, що ж стоїть за підтримкою політичних партій і що насправді українці про них думають», - зазначила Мар’яна Малачівська-Данчак директорка соціологічної агенції «Fama», кандидатка соціологічних наук. За її словами, імідж – це суб’єктивне враження, а не об’єктивна характеристика. Політичні партії докладають багато зусиль аби сформувати у виборців те чи інше враження. Чим же ж відрізняються іміджі політичних сил?

Як часто респонденти згадували ту чи іншу партію у своїх відповідях?

Найбільш згадуваною з партій є Блок Петра Порошенка «Солідарність». Її згадують 81% опитаних. Слідом за нею розмістилась партія Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», про яку говорять 66% учасників дослідження. Про Опозиційний блок згадали 54% респондентів. Трішки менше про Радикальну партію Олега Ляшка –  48%.  Політична партія Рух нових сил також багато прозвучала у відповідях респондентів та має 46% згадувань. Натомість про партію «За життя» говорять 33% опитаних. Політичні партії «Народний фронт» та Партія «Об’єднання Самопоміч» розмістились зовсім поруч і мають 29% та 28% згадувань респондентів відповідно. Громадянська позиція Анатолія Гриценка отримала 24% відгуків. Про партію Всеукраїнське об’єднання «Свобода» пам’ятають 22% українців, а про партію «Громадсько-політична платформа Надії Савченко» говорять 16% опитаних. Ще 14% учасників дослідження згадували партію «Наш Край». Українське об'єднання патріотів «УКРОП» отримало відгуки від 11% респондентів. Одразу три партії мають по 9% згадувань респондентів серед опитаних: Аграрна партія України, Народний контроль, «Відродження». Інші три партії отримали по 8% згадувань від респондентів: Державницька ініціатива Яроша, Національний корпус, Національно-визвольний рух «Правий сектор». Найменше говорять учасники опитування про партію Демократичний Альянс (7%).

Частота згадувань політичних партій респондентами:

• Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 81%
• Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 66%
• Опозиційний блок – 54%
• Радикальна партія Олега Ляшка – 48%
• Рух нових сил – 46%
• «За життя» – 33%
• Народний фронт – 29%
• «Об’єднання «Самопоміч» – 28%
• «Громадянська позиція» – 24%
• Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 22%
• Громадсько-політична платформа Надії Савченко – 16%
• Наш Край – 14%
• Українське об'єднання патріотів «УКРОП» – 11%
• Аграрна партія України – 9%
• Народний контроль – 9%
• Відродження – 9%
• Державницька ініціатива Яроша – 8%
• Національний корпус – 8%
• Правий сектор – 8%
• Демократичний Альянс – 7%

Також у досліджені розпитали українців, ідеї та погляди якої партії вони розділяють. Отримані результати виглядають ось так:

Найбільше українцям близькі ідеї партії Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Про це сказали 14% опитаних. 8% українців поділяють погляди з «Громадянською позицією». Партія «Об’єднання Самопоміч» отримали 7% підтримки своїх ідей та поглядів від респондентів. Одразу чотири політичні сили отримали по 6% підтримки своїх ідей від учасників дослідження. Це – За життя», Опозиційний блок, Блок Петра Порошенка «Солідарність», Радикальна партія Олега Ляшка. Ідеї Всеукраїнського Об’єднання «Свобода» розділяють 3% учасників дослідження. Решта партій отримали менше ніж 3% підтримки свої ідей від опитаних.  По 1% отримали: Аграрна партія України, Наш Край, Громадсько-політична платформа Надії Савченко, Українське об'єднання патріотів «УКРОП», Народний фронт, Національний корпус, Відродження, Народний контроль, Рух нових сил. Респонденти зовсім не розділяють погляди Демократичного Альянсу, Державницької ініціативи Яроша, Правого сектору (по 0%).

Частка респондентів, які підтримують ідеї та погляди політичної партії:

• Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» – 14%
• «Громадянська позиція» – 8%
• «Об’єднання «Самопоміч» – 7%
• «За життя» – 6%
• Опозиційний блок – 6%
• Блок Петра Порошенка «Солідарність» – 6%
• Радикальна партія Олега Ляшка – 6%
• Всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 3%
• Аграрна партія України – 1%
• Наш Край – 1%
• Громадсько-політична платформа Надії Савченко – 1%
• Українське об'єднання патріотів «УКРОП» – 1%
• Народний фронт – 1%
• Національний корпус – 1%
• Відродження – 1%
• Народний контроль – 1%
• Рух нових сил – 1%
• Демократичний Альянс – >1%
• Державницька ініціатива Яроша – >1%
• Правий сектор – >1%

Іміджі політичних партій  

Розглядаємо політичні партії, які мають вище аніж 20% згадувань серед респондентів. Таких партій десять: Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», Блок Петра Порошенка «Солідарність», «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка, «За життя», Народний фронт, Партія «Об’єднання Самопоміч», «Опозиційний Блок», Радикальна партія Олега Ляшка, Рух нових сил, Всеукраїнське об’єднання «Свобода».

Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» українці вважають таким, яке має найбільше досвідчених політиків (18,0% у структурі іміджу партії). Водночас українці вважають, що ця партія не виправдала надій та розчарувала їх, і ця теза зайняла 10,0% у загальній картині іміджу. Майже стільки ж відсотків припало на висловлювання, що в «Батьківщини» є сильний та авторитетний лідер  (10,1%). 9,3%  у структурі іміджу –  це популізм, а  7,8 %  –  ознака професійної команди. Решта показників політичного іміджу становлять менше 7%: їм притаманні нові, конструктивні ідеї щодо розвитку України (6,5%); вони здатні навести порядок у країні (6,5%); вони захищають інтереси простих людей (6,3%); вони сприяють реформуванню країни (6,2%), Залежать від олігархів, захищають їхні інтереси (5,9%); вони сприяють відновленню миру в Україні (5,7%); вони боряться з корупцією (5,0%); вони відстоюють інтереси Росії (1,8%); нові обличчя у політиці, незаплямовані (0,5%); непогані, але непрохідні до парламенту (0,4%); нетутешні, чужі політики (0,2%).

Блок Петра Порошенка «Солідарність» респонденти бачать насамперед як політичну силу, що не виправдала їхні надії (27,3%). А 16,3% в іміджі партії становить твердження, що партія залежить від олігархів та захищає лише їхні інтереси. 14% в іміджі цієї політичної сили займає теза про «популістів та демагогів». Одночасно 10,2% становить образ як досвідчених політиків. Решта складових іміджу партії становлять менше 7%: вони сприяють реформуванню країни (4,6%); вони відстоюють інтереси Росії (4,6%); сильний та авторитетний лідер (4,3%); вони сприяють відновленню миру в Україні (3,8%); професійна, компетентна команда (3,6%); їм притаманні нові, конструктивні ідеї щодо розвитку України (2,8%); вони здатні навести порядок у країні (2,7%); вони боряться з корупцією (2,6%); вони захищають інтереси простих людей (2,3%); нові обличчя у політиці, незаплямовані (0,3%); нетутешні, чужі політики (0,3%); непогані, але непрохідні до парламенту (0,2%).

Структура політичного іміджу «Громадянської позиції» дуже різноманітна. Насамперед найбільше українців саме про цю партію кажуть, що вона може навести лад в країні (11,3% в структурі іміджу) і що цим політикам притаманні конструктивні ідеї (10,6%). У партії - сильний і авторитетний лідер, а також компетентна й професійна команда. В іміджі партії ці ознаки складають 10,1% та 10,3%. У партії  є досвідчені політики, які були вже при владі – 9,7%  і майже стільки ж «партія захищає простих людей» (9, 6%). 9,0% належить тезі, що «партія сприяє відновленню миру в країні», 8,1% – «вони сприяють реформуванню України». Решта складників менше 7%: вони боряться з корупцією (6,6%); непогані, але непрохідні до парламенту (4,2%); нові обличчя у політиці, незаплямовані (3,3%); популісти, демагоги (2,4%); залежать від олігархів, захищають їхні інтереси (1,7%); вони не виправдали надії, розчарували (1,7%); вони відстоюють інтереси Росії (1,0%); нетутешні, чужі політики (0,2%).

У політичному іміджі партії «За життя» найбільшу частку складає твердження, що це партія, яка відстоює інтереси Росії (9,3%). Водночас майже стільки ж становить твердження, що цій партії притаманні нові конструктивні ідеї (9,0%). 8,3% займає в  іміджі «За життя» образ популістів та демагогів. Однаковою мірою українці бачать партію, як таку, що захищає інтереси простих людей (7,7%), має професійну команду (7,7%), має сильного та авторитетного лідера (7,6%). Також респонденти переконані, що партія здатна навести порядок  в країні (7,3% в структурі рейтингу). 7,2% – таку частку складає твердження «нетутешні, чужі політики». Решта показників становлять менше 7% в структурі іміджу: залежать від олігархів, захищають їхні інтереси (6,6%); вони сприяють відновленню миру в Україні (6,4%); нові обличчя у політиці, незаплямовані (6,2%); вони сприяють реформуванню країни (5,8%); досвідчені політики, були при владі (3,8%); непогані, але непрохідні до парламенту (2,3%); вони не виправдали надії, розчарували (1,7%).

Народний фронт. Найперше ця партія має імідж такої, яка розчарувала українців (28,2% в структурі іміджу). Практично  однаковою мірою партія має образ партії досвідчених політиків (16,7%) та такої, що залежить від олігархів й захищає їхні інтереси. Також українці бачать політиків цієї партії як демагогів й популістів. Тому популізм в структурі іміджу цієї партії складає 15,5%. Решта показників набрали менше 7% у структурі іміджу партії: вони сприяють реформуванню країни (4,1%); професійна, компетентна команда (2,7%); вони відстоюють інтереси Росії (2,6%); їм притаманні нові, конструктивні ідеї щодо розвитку України (2,2%); вони захищають інтереси простих людей (2,2%); сильний та авторитетний лідер (2,0%); вони сприяють відновленню миру в Україні (1,8%); вони здатні навести порядок у країні (1,8%); вони боряться з корупцією (1,4%); непогані, але непрохідні до парламенту (1,2%); нетутешні, чужі політики (0,7%), нові обличчя у політиці, незаплямовані (0,4%).

Партія «Об’єднання Самопоміч» виробила собі імідж партії, якій притаманні нові конструктивні ідеї щодо розвитку країни (10,5%). 9,9% – вони сприяють реформуванню країни, 9,8% – професійна та компетентна команда. 8,9% – вони захищають інтереси прости людей. 8,7% – вони здатні навести порядок у країні. Ще «Об’єднання Самопоміч» сприймають як партію із сильним авторитетним лідером (7,6% в структурі іміджу). Решта показників складають менше 7%: вони боряться з корупцією (6,9%); вони сприяють відновленню миру в Україні (6,8%); нові обличчя у політиці, незаплямовані (6,8%); досвідчені політики, були при владі (5,3%); залежать від олігархів, захищають їхні інтереси (4,6%); вони не виправдали надії, розчарували (4,6%); популісти, демагоги (3,8%); непогані, але непрохідні до парламенту (3,6%); нетутешні, чужі політики (1,8%), вони відстоюють інтереси Росії (0,5%).

Політичний імідж Опозиційного блоку не має багато складових, що набрали більше 7%. Тому структура політичного іміджу цієї партії виглядає так: 25,8% – твердження про те, що партія відстоює інтереси Росії,  11,2% – партія залежить від олігархів та захищає їхні інтереси. І все ж  про цю партію говорять як таку, де є досвідчені політики, які були при владі (8,7% у структурі іміджу). Інші показники займають менше 7%: популісти, демагоги (6,6%); вони здатні навести порядок у країні (5,9%); професійна, компетентна команда (5,8%); вони сприяють відновленню миру в Україні (5,7%); сильний та авторитетний лідер (5,6%); їм притаманні нові, конструктивні ідеї щодо розвитку України (5,4%); вони захищають інтереси простих людей (5,1%); вони сприяють реформуванню країни (4,3%); вони не виправдали надії, розчарували (3,9%); вони боряться з корупцією (2,9%); нові обличчя у політиці, незаплямовані (1,2%); нетутешні, чужі політики (1,1%); непогані, але непрохідні до парламенту (0,8%).

Схожа за структурою політичного іміджу ситуація і в Радикальної партії  Олега Ляшка. Цю партію українці вважають найбільш популістичною – 24,8%.  Натомість 8,1% кажуть, що партія захищає інтереси простих людей. 12,9% опитаних вважають що ця партія залежить від олігархів та захищає їхні інтереси. Решта показників іміджу становлять менше 7%: вони сприяють реформуванню країни (6,3%); вони здатні навести порядок у країні (6,0%); сильний та авторитетний лідер (5,9%); досвідчені політики, були при владі (5,6%); вони не виправдали надії, розчарували (5,5%); вони боряться з корупцією (5,3%); вони сприяють відновленню миру в Україні (4,4%); вони відстоюють інтереси Росії (3,1%); непогані, але непрохідні до парламенту (1,2%); нові обличчя у політиці, незаплямовані (0,9%); нетутешні, чужі політики (0,1%).

Рух нових сил – єдина політична сила, де більшу частину іміджу складає лише одна ознака: 69,5% вважають їх нетутешніми, чужими політиками. Решта показників в іміджі займають менше 7%: непогані, але непрохідні до парламенту (4,3%); нові обличчя у політиці, незаплямовані (3,9%); популісти, демагоги (3,8%); досвідчені політики, були при владі (2,3%); вони відстоюють інтереси Росії (2,2%); залежать від олігархів, захищають їхні інтереси (2,1%); вони боряться з корупцією (2,1%); вони не виправдали надії, розчарували (1,8%); їм притаманні нові, конструктивні ідеї щодо розвитку України (1,7%); вони сприяють реформуванню країни (1,5%), вони здатні навести порядок у країні (1,3%); вони захищають інтереси простих людей (1,0%); професійна, компетентна команда (1,0%); сильний та авторитетний лідер (0,9%); вони сприяють відновленню миру в Україні (0,7%).

Про Всеукраїнське об’єднання «Свобода» найчастіше говорять  як про політиків досвідчених, які вже були при владі (10,2%). Це єдина партія, про яку кажуть «непогані, але не прохідні» – 8,1%, одночасно лише для ВО «Свобода» приписують ознаку «боряться з корупцією» – 7,7%. Все ж є когорта осіб, яких партія розчарувала, не виправдала їхніх надій (8,6%). Разом з тим майже стільки ж становить твердження, що партія захищає простих людей - 8,8 %. Решта показників становлять менше 7%: вони здатні навести порядок в країні (6,8%); їм притаманні нові конструктивні ідеї щодо розвитку країни (6,6%); популісти, демагоги (6,5%); сприяють реформуванню країни (6,2%); сприяють відновленню миру в країні (5,7%); залежать від олігархів, захищають їхні інтереси (5,4%); нетутешні, чужі політики (2,5%); вони відстоюють інтереси Росії (1,4%).

Про дослідження

Дослідження реалізовано Соціологічною агенцією “Fama”. Обсяг вибірки — 2500 повнолітніх громадян України [окрім непідконтрольних українській владі районів Донецької, Луганської областей та АР Крим]. Метод збору даних — “f2f”; максимальна похибка репрезентативності вибірки — 2%. Період реалізації проекту — 14-30 травня 2018 року. Респондентам було запропоновано 17 тверджень, до кожного з яких потрібно було віднести ті політичні партії, які найкраще відповідають цим характеристикам. Відповіді надавались у довільному порядку та формулюванні — у форматі відкритого запитання. Перелік характеристик політичних партій, що формують імідж політичних партій було сформовано за результатами попередніх досліджень у 2016 та 2017 роках.

 Твердження, які були названі респондентами.

1. Мені близькі ідеї, погляди цієї партії
2. Їм притаманні нові, конструктивні ідеї щодо розвитку України
3. Популісти, демагоги
4. Сприяють реформуванню країни
5. Захищають інтереси простих людей
6. Залежать від олігархів та захищають їхні інтереси
7. Вони боряться з корупцією
8. Вони відстоюють інтереси Росії
9. Сприяє відновленню миру в Україні
10. Здатні навести порядок у країні
11. Не виправдали надії, розчарували
12. Сильний та авторитетний лідер
13. Професійна компетентна команда
14. Нові обличчя, незаплямовані
15. Досвідчені політики
16. Нетутешні, чужі політики
17. Непогані, але непрохідні до парламенту

 Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954

• не перевищує 2,0% для показників близьких до 50%
• не перевищує 1,7% для показників близьких до 25% або 75%
• не перевищує 1,2% для показників близьких до 10% або 90%
• не перевищує 0,9% для показників близьких до 5% або 95%
• не перевищує 0,4% для показників близьких до 1% або 99%

* * *