Сучасне суспільство вважають конс’юмеристським, адже покупки зазвичай здійснюються не за потреби, а при бажанні і чи не щохвилини ми «вживаємось у роль» споживача. До Міжнародного дня захисту прав споживача соціологічна агенція «Фама» презентує результати досліджень стосовно того як, де і що купують львів’яни.

Дослідження[1] продемонструвало, що львів’янам притаманні 8 типів споживацької поведінки:

Кожному п’ятому львів’янину (23,1%) притаманне демонстративне споживання з допомогою якого люди підкреслюють статус та індивідуальність особи. Основною метою покупця при цьому типі споживання є викликати захоплення оточуючих, виділятись серед інших. Передбачає покупку елітних речей преміум-класу.

При натуральному споживанні робиться акцент на здоровому способі життя, тому покупці переважно віддають перевагу ринкам, а не супермаркетам. Покупці слідкують за тим, щоб товари не містили шкідливих складників. Ця група споживачів дотримується принципу купувати лише необхідне, без зайвих покупок. Таких львів’ян - 53,3%.

Конформістське споживання притаманне 25,5% опитаних. Передбачається покупка товарів, які б дозволяли не виділятись серед інших, максимально пристосовуватись до того соціального середовища, в якому перебуває індивід. При такому типі споживання покупці підлаштовують власні покупки відповідно до того, що мають їхні друзі чи знайомі.   

Споживання «new-stream» «іде в ногу з часом», безпосередньо пов'язане із технічним прогресом, характеризується здійсненням покупок в Інтернеті. New-stream-покупці купують екологічно чисту продукцію, часто змінюють технічні пристрої, при цьому висока вартість цих пристроїв не є перепоною при здійсненні покупки. Таких респондентів - 11,0%.

Споживання бренду притаманне 42,5% мешканцям Львова. Передбачається купівля оригінальних і перевірених часом товарів, брендів відомих фірм, не підробок. Споживачі здійснюють покупки, покладаючись лише на власний смак.

При ощадливому споживанні покупці орієнтуються в основному на акційні товари або спеціальні пропозиції. Також купують вживані речі, куплені на секонд-хендах. Покупці готові здійснювати покупки щоденно у різних місцях, якщо це дозволяє економити кошти. Частка таких львів’ян – 39,3%.

Азартне споживання характеризується масовою закупівлею товарів, покупками в кредит. Також покупці не нехтують покупками товарів-підробок, які важко відрізнити від оригіналів. Серед  мешканців Львова таких 15,1%.

Споживання за принципом снігової кулі або «синдром Плюшкіна» – це тип споживацької поведінки, який передбачає накопичування речей, часту їх зміну, відповідно до модних тенденцій, навіть якщо старі речі у хорошому стані, покупку спонтанних товарів, навіть якщо немає нагальної необхідності та інформації про товар. Таких львів’ян - 51,9% .

Слід зазначити, що людина не обмежується якимось одним типом споживчої поведінки, а може одночасно поєднувати декілька типів, відповідно до життєвих обставин чи пріорітетів. Згідно з результатами дослідження, мешканців Львова демонструють різні стратегії конс’юмеристської поведінки, проте найбільш характерними для них є натуральне споживання, ощадливе та накопичувальне споживання. Отже, львів’яни демонструють бажання дотримуватись здорового способу життя, економно розпоряджатись власними коштами, але при тому слідувати тенденціям моди та не завжди раціонально підходити до покупки товарів.

Представників різних моделей споживання (перерахованих вище в тому числі) можна спостерігати у «конс’юмеристських мекках» - торгових центрах, які і стали предметом нашого чергового дослідження[2]. Детальнішу інформацію можна переглянути на інфографіці. 

Ірина Матійчук

Останнім часом розмови та дискусії українців перебувають у системі координат Євромайдану, незалежно від того, по який «бік барикад» вони себе бачать. А ще декілька місяців тому, напевно, ніхто не підозрював, що малочисельний протестний рух, що зібрався на підтримку європейського майбутнього України, переросте у хвилю масових протестів, а згодом - у загальнодержавну революцію гідності, що отримала назву «Євромайдан».

Сучасний прозаїк-постмодерніст Ірвін Уелш сказав, що першими починають бунтувати найвразливіші. Студентство є водночас і вразливою, і при тому найбільш мобільною соціальною групою, готовою до активної дії, коли на те є об’єктивні причини. Саме студенти самоорганізувались та стали рушієм Єврореволюції, як і понад два десятиліття тому – під час Революції на граніті. Як показали результати опитування, розгін мирної демонстрації, що сколихнув країну в ніч на 30 листопада 2013 року, став сигналом тривоги для сотень тисяч українців та дав їм поштовх перейти від пасивного споглядання до активної дії.

Події, що відбуваються в Україні, спонукають до дискусій, породжують безліч думок та гіпотез, тому соціологічна агенція «Фама» провела опитування на тему Євромайдану серед користувачів соціальних мереж.

Українці підтримують Євромайдан, тому що відстоюють свої конституційні права та свободи, тому що розуміють важливість власної участі у Євромайдані для відстоювання демократичного майбутнього України, тому що відчувають єдність українців, які стоять пліч-о-пліч заради спільної справи. Жоден із респондентів не відповів, що його мотивували звернути увагу на Майдан безкоштовні концерти зірок українського шоу-бізнесу чи можливість не ходити на пари або на роботу.

На сьогодні Євромайдан є топ-темою для висвітлення у світових засобах масової інформації та «лакмусовим папірцем» для українських ЗМІ. Ми запитали, які засоби масової інформації, на думку користувачів соціальних мереж, об’єктивно висвітлюють події Єврореволюції, а які, на їхню думку, спотворюють дійсність. Як показали результати, значного розпорошення думок стосовно цих запитань не було. У рейтингу об’єктивності українці чітко провели лінію між ЗМІ, яким можна довіряти та ЗМІ, яких слід уникати (детальна інформація щодо рейтингу об’єктивності/необ’єктивності ЗМІ представлена на інфографіці).

На завершення, ми поцікавились, якими вбачають перспективи Майдану респонденти, оскільки у багатьох, напевно, виникало запитання, а що ж буде далі? Кожен другий респондент відповів, що Уряд України піде у відставку і будуть призначені перевибори (51,1%), а також те, що відбудуться перевибори на усіх рівнях влади (49,8%). Як бачимо, прогнози частково справджуються. Серед респондентів значна частинна вважає, що перспективою майдану є силовий варіант та репресії щодо мітингувальників (38,5%). Навіть ті, хто вагався щодо перспектив Майдану, зазначили, що мають надію на те, що результатом Майдану буде оновлена країна - чесна та законна.

Майдан живе своїм життям, обирає своїх героїв та антигероїв, об’єднує найкращих представників нації, а головне – не залишає байдужими. 

Ірина Матійчук

Баскетбольні матчі відвідував лише кожен п‘ятий львів’янин, в той час, коли на футболі хоча б раз побував кожен другий мешканець. Незважаючи на низьку популярність баскетболу у Львові, мешканці все ж, здебільшого, позитивно оцінюють ідею проведення Євробаскету-2015 у нашому місті. Проте далеко не всім відомо, що Львів є одним із шести приймаючих міст для проведення Чемпіонату Європи із баскетболу. Такими є результати дослідження, проведеного соціологічною агенцією «Фама» у грудні 2013 року.

Поінформованість про те, що Львів є одним із шести приймаючих міст Чемпіонату Європи з баскетболу у 2015 році, засвідчили 64,0% мешканців. Решті (36%) про майбутню спортивну подію в Україні нічого не відомо.

Щодо ставлення до ідеї проведення Євробаскету-2015, то у середовищі львів’ян переважають позитивні настрої (63,2%). Частка налаштованих байдуже становить 30,5%, а налаштованих негативно – 6,4%. У порівнянні із аналогічним дослідженням у жовтні 2013, зменшились частки тих, які сприймають ідею проведення Чемпіонату позитивно або негативно, при тому зросла частка байдуже налаштованих мешканців (у жовтні 2013 року позитивно оцінювали ідею проведення Чемпіонату Європи з баскетболу 66,8% опитаних, нейтрально – 22,9%, негативно – 10,4% львів’ян).

Про готовність стежити за перебігом Чемпіонату Європи з баскетболу у 2015 році заявили 41,6% опитаних. Переважна більшість із них збирається переглядати трансляції матчів по телебаченню та через Інтернет (61,7%), переглядати новини про Чемпіонат у ЗМІ (29,6%), відвідувати фан-зони у Львові (18,5%), відвідувати матчі Чемпіонату у Львові (17,4%), відвідувати матчі Чемпіонату в інших приймаючих містах (0,4%). Близько 1% мешканців обирає інший спосіб стеження за перебігом Чемпіонату.

До слова, для проведення 39-го Чемпіонату Європи з баскетболу у 2015 році готуються 6 українських міст, серед яких Дніпропетровськ, Донецьк, Київ, Львів, Одеса та Харків.

Довідка

Дослідження проводилось соціологічною агенцією «Фама», методом «face to face» інтерв’ю у грудні 2013 року.

Було опитано 800 респондентів, старших 18 років. Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, 3% - для показників близьких до 25% або 75%, 2,1% - для показників близьких до 10% або 90%, 1,5% - для показників близьких до 5% або 95%, 0,7% - для показників близьких до 1% або 99%.

* * *