«Популісти та демагоги» чи «сприяють реформуванню країни»? «Залежні від олігархів» чи «боряться з корупцією»? «Досвідчені політики» чи «нові обличчя»? Аби з’ясувати, яким є сприйняття політичних сил серед українців Соціологічна агенція «Фама» провела дослідження іміджу політичних партій, результати якого було презентовано 23 червня у Києві.

352 політичні партії зареєстровано в Україні. Це більше, ніж найширша лінійка найбільш вживаних товарів на полицях українських супермаркетів. Як зазначив один із спікерів заходу Євген Магда «Україна змінила ярмо однопартійності на плацебо багатопартійності».

Політичні сили, які конкурують за лояльність електорату, розуміють, що у постмодерному суспільстві специфіка політичної діяльності полягає у тому, що символи та образи стають більш впливовими, ніж факти та правда. Та в силу конкуренції різних типів дискурсів образ політичних партій, який позиціонується самими ж партіями може сприйматись виборцями по-іншому. Що ж насправді думають українці про політичні партії?» (візуалізація іміджів політичних партій – у прикріпленій інфографіці).

«Надзвичайно цікаве дослідження, яке демонструє блиск і кризу української політичної системи, яка за кількісними показниками переважає межі здорового глузду, але за якісною - не дотягує. Дослідження – дзеркало, яке демонструє, що не так. Партійним будівничим варто з ним ознайомитись», - Євген Магда, спікер презентації, політолог.

Батьківщина є однією з найбільш згадуваних політичних сил (як у позитивній, так і негативній конотації), назвали цю партію більше половини опитаних – 66,2%. Розділяють погляди партії «Батьківщина» 11,1% українців (серед усіх опитаних). Імідж політичної партії «Батьківщина» є суперечливим та містить у своїй структурі як умовно позитивні складові, так і умовно негативні складові. Найбільшу частку (19,4%) у структурі іміджу Батьківщини становить досвідченість її політиків, дещо менше у відсотковому відношенні, але вагомо у структурі іміджу є невиправдані надії та популізм (10,5%) , наявність сильного лідера (10,3%) та професійної команди (7,5%). Решта складових іміджу становлять менше 7% кожна у загальній структурі.

Блок Петра Порошенка «Солідарність» є найбільш згадуваною політичною силою з-поміж інших: 80,1% опитаних віднесли БПП хоча б в одну із запропонованих категорій. Структуру іміджу партії становлять твердження із переважно умовно негативною конотацією: невиправдані надії (25,4%), залежність від олігархів та захист їхніх інтересів (16,2%), популізм та демагогія (14,2%). Серед тверджень із позитивною конотацією – досвідченість політиків (11,1%) і наявність сильного лідера (5,5%). Лише 0,9% у структурі іміджу партії становить твердження про те, що БПП захищає інтереси простих людей і 4,1% - що політична сила сприяє відновленню миру у країні. Окрім того лише 6,1% опитаних вказали, що розділяють ідеї та погляди БПП.

Відповідно до отриманих результатів дослідження згадують Громадянську позицію Анатолія Гриценка 22,1% опитаних, що є одним із найнижчих показників серед вказаних партій. Проте, 10,6% у структурі рейтингу іміджу партії становить те, що партії притаманні нові конструктивні ідеї щодо розвитку країни. Формують імідж партії складові із умовно позитивною конотацією: так, найбільш вагомими його складовими є досвідченість її політиків (11,7%),  сприяння реформуванню країни (8,8%) та потенціал навести в ній лад (9,5%), захист інтересів простих людей (7,6%) і сприяння відновленню миру в країні (8,1%). 

Партію «За життя!» у своїх відповідях згадали 26,0% опитаних. Ідеї та погляди партії «За життя!» розділяють 4,5% опитаних. «Нові обличчя» в українській політиці становить 11,0% у структурі іміджу партії «За життя!»; 9,8% - притаманність їм нових, конструктивних ідей щодо розвитку України; 8,5% - захист інтересів простих людей;  7,6% - наявність сильного авторитетного лідера.

Частка згадувань Народного фронту серед усіх  опитаних 34,7%, натомість погляди Народного фронту поділяють 0,9% опитаних, що є низьким показником зважаючи на те, що на попередніх виборах партія отримала найбільше голосів виборців. Політичний образ Народного фронту сформовано за чотирма ключовими ознаками, частка яких становить ¾ від усіх запропонованих характеристик: невиправдані надії становлять 27,4% у структурі іміджу партії, досвідчені політики, що були при владі – 20,5%, популізм та демагогія – 18,0%, залежність від олігархів та захист їхніх інтересів – 12,5%.

Про партію Об’єднання «Самопоміч» говорять 38,4% опитаних. Відсотковий розподіл структури іміджу Об’єднання «Самопоміч» є найбільш рівномірним серед основних показників, що її формує. Для Об’єднання «Самопоміч» домінантними складовими політичного іміджу є професійна, компетентна команда партії, яка становить 10,5% у структурі іміджу партії; сприяння реформуванню країни – 10,4%, захист інтересів простих людей – 9,8%,  нові обличчя із не заплямованою репутацією – 8,7%, боротьба з корупцією, здатність навести лад у країні – по 8,0%, сильний та авторитетний лідер – 7,8%. Невелику частку у структурі іміджу становлять твердження щодо залежності партії від олігархів (2,3%) та схильність до популізму (2,5%).

Структура політичного іміджу Опозиційного блоку на чверть (26,3%) складається із тверджень щодо відстоювання партією інтересів Росії. 12,6% представництва іміджевих складників становить залежність від олігархів та відстоювання їхніх інтересів; 11,6% - досвідченість політиків, 8,0% - схильність до популізму та демагогії. Незважаючи на умовно негативну конотацію характеристик, що формують імідж Опозиційного блоку, лише 0,5% вважає партію непрохідною до парламенту. Також політична сила є третьою у рейтингу найчастіше згадуваних партій (60,5%), оскільки поступається лише Батьківщині і Блоку Петра Порошенка «Солідарність».

Політичний імідж Радикальної партії Олега Ляшка на чверть складається із популізму та демагогії (22,8%). Серед інших «інгредієнтів» - захист інтересів простих людей (9,2%), наявність сильного авторитетного лідера (8,5%), здатність навести порядок в країні (7,0%), нові конструктивні ідеї щодо розвитку країни (6,8%). Частка респондентів, які назвали Радикальну партію Олега Ляшка становить 49,3%.

Рух нових сил згадується респондентами вдвічі частіше (50,4%), ніж Свобода (25,0%), яка була представлена у парламенті. Також 2,4% опитаних вказали цю політичну силу як таку, ідеї та погляди якої вони розділяють. Відповідно до отриманих результатів, у структурі іміджу Руху нових сил суттєво домінує твердження про нетутешність партії (46,8%). Решта показників становлять у структурі менше 7%: досвідченість політиків (6,9%), незаплямованість репутації (5,8%), схильність до популізму (4,9%).

Як зазначалось, партію «Свобода» називають 25,0% учасників опитування, а 3,2% опитаних зазначають, що погляди та ідеї партії є близькими для них. Домінантним елементом у іміджі Свободи є досвідченість (14%), «непогана, але непрохідна» (11,1%),  популізм (8,1%), невиправдання надій (7,5%),  сильний лідер (7,4%). 

Українське об’єднання патріотів «УКРОП» обговорюють 15,6% респондентів, а розділяють їхні погляди 1,0% українців. На 1/5 структура іміджу цієї політичної партії складається з «непрохідні до парламенту» (18,6%), на 12,2% «нові обличчям в політиці», на 9,2% - сприяння відновленню миру в країні, на 8,4% - захист інтересів олігархів, на 7,6% - популізм, чужі, нетутешні у політиці (7,7%).

Про дослідження

За результатами дослідження, проведеного у листопаді-грудні 2016 року було визначено 17 різних характеристик політичних партій, що формують імідж політичних партій (респондентам у формі відкритого запитання було запропоновано охарактеризувати політичні партії або зазначити свої асоціації стосовно політичних сил). Наступним етапом, що тривав у квітні-травні 2017 року було визначити перелік партій, яким різною мірою притаманні ці 17 зазначених характеристик (респонденти могли до кожного твердження назвати необмежену кількість політичних сил, або ж жодної з них).

Твердження, які були названі респондентами.

1. Мені близькі ідеї, погляди цієї партії
2. Їм притаманні нові, конструктивні ідеї щодо розвитку України
3. Популісти, демагоги
4. Сприяють реформуванню країни
5. Захищають інтереси простих людей
6. Залежать від олігархів та захищають їхні інтереси
7. Вони боряться з корупцією
8. Вони відстоюють інтереси Росії
9. Сприяє відновленню миру в Україні….
10. Здатні навести порядок у країні
11. Не виправдали надії, розчарували
12. Сильний та авторитетний лідер
13. Професійна компетентна команда
14. Нові обличчя, незаплямовані
15. Досвідчені політики
16. Нетутешні, чужі політики
17. Непогані, але непрохідні до парламенту

У дослідженні застосовувалась багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотами на останньому щаблі, обсяг якої становив 2500 респондентів.

Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954

• не перевищує 2,0% для показників близьких до 50%
• не перевищує 1,7% для показників близьких до 25% або 75%
• не перевищує 1,2% для показників близьких до 10% або 90%
• не перевищує 0,9% для показників близьких до 5% або 95%
• не перевищує 0,4% для показників близьких до 1% або 99% 

Інформація про захід

Презентація-дискусія «Не рейтингами єдиними. Імідж політичних партій очима українців»

Спікери заходу:
Євген Головаха – соціолог, доктор філософських наук, професор; заступник директора з наукових питань Інституту соціології НАН України.
Євген Магда - політичний експерт, кандидат політичних наук, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, виконавчий директор «Центр суспільних відносин».
Мар'яна Малачівська-Данчак - кандидат соціологічних наук, директор Соціологічної агенції "Фама".

Модератор:
Андрій Куликов – медіа-експерт, журналіст, радіо-, телеведучий.

Інформація про Соціологічну агенцію «Фама»

Соціологічна агенція «Фама» - дослідницька компанія, яка була заснована у 2010 року. Соціологічна агенція «Фама» акредитована Соціологічною асоціацією України (САУ) як національна дослідницька компанія. За час свого існування агенцією успішно реалізовано понад 150 проектів для органів місцевого самоврядування, громадських організацій, політичних партій, представників бізнесу.

***

Рейтинг вибору, який виражається лише одним показником є достатньо умовним і надміру узагальнює реальні електоральні преференції виборців на момент опитування. Виборці зазвичай із різною мірою визначеності схиляються до вибору однієї чи іншої політичної сили, вагаються у своєму виборі, обираючи між декількома кандидатами чи політичними силами. Соціологічна агенція «Фама» дослідила структуру електоральних преференцій політичних партій за власною методикою. Результати дослідження було презентовано на панельній дискусії 23 червня у м.Києві.

Як зазначив доктор філософських наук, заступник директора Інституту соціології НАН Євген Головаха: «Тематика, яку використовує агенція є напрочуд актуальною та важливою, оскільки важливо зрозуміти, у якому політичному полі ми знаходимось. Більшість дослідницьких компаній обмежуються простим вимірюванням рейтингів: за кого проголосуєте, якщо вибори будуть наступного тижня? І тоді виникають претензії до соціологів: а чому не справдились Ваші прогнози? У «Фами» своя квазіпанельна методика із дослідженням «ядер» та «потенціалу» політичних рейтингів. Я вважаю, що саме такі дослідження з оригінальними нестандартними методиками можуть показати цікаві речі: соціальний простір як багатовимірний, а не одновимірний конструкт. Це передовсім практичне дослідження, яке створює власну концепцію, а це те, що робиться у цивілізованому світі поважними дослідницькими компаніями».

Відповідно до методики «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій», у структурі рейтингу кожної з політичних партій було виділено «ядро», «резерв», «потенціал» та моделювання електорального вибору в момент опитування. «Ядро рейтингу» - мінімальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які цілком визначені у своєму виборі і не розглядають альтернатив при ідентифікації своєї електоральної прихильності до політичного суб’єкта. «Резерв рейтингу» - показник електоральної прихильності виборців до партії чи кандидата, який формується із виборів різної міри визначеності респондентів, які, не розглядаючи альтернатив, обирають ту, чи іншу політичну силу чи кандидата. «Потенціал рейтингу» - максимальний можливий розмір рейтингу партії чи кандидата в даний момент часу, тобто частка виборців, які гіпотетично готові голосувати за вказану політичну силу чи кандидата.

Загалом «ядра» рейтингу кожної з партій є невеликими. Це свідчить про низьку лояльність виборців до політичних суб’єктів. Найбільше «ядро» рейтингу у політичної партії «Батьківщина» ­- 5,1%, у партії «Солідарність», Радикальної партії Олега Ляшка та «Об’єднання «Самопоміч» - по 2,7%, у Громадянської позиції Анатолія Гриценка – 2,6%, а у Опозиційного блоку – 2,5%.  Потенціал зростання рейтингів найбільший у партії Батьківщина (до 20,9%), у партії «Об’єднання «Самопоміч»  (до 20,6%), у Радикальної партії Олега Ляшка (до 15,8%), у Громадянської позиції Анатолія Гриценка (до 15,2%), у партії «Солідарність» (до 14,4%).

«Маркетизація політичної діяльності призвела до консьюмеризації поведінки виборців: політичні партії сприймаються виборцями зі споживацької точки зору, а частка спільного електорату конкуруючих політичних партій становить 31,5%. Оскільки рівень та міра визначеності виборців є невеликою, а «ядра» рейтингу політичних партій є малими, наявна структура електоральної прихильності політичних партій характеризуються високою потенційною мінливістю», - зазначила кандидат соціологічних наук, директор Соціологічної агенції «Фама» Мар’яна Малачівська-Данчак.

Мають намір іти на вибори 57,5%, вагаються з наміром іти на вибори 4,8%, декларують відсутність наміру іти на вибори – 37,7% опитаних українців.

Остаточно визначеними у своєму виборі є кожен четвертий з тих, які задекларували готовність іти на вибори (25,5%), натомість майже третина з них лише схиляються до вибору однієї партії (27,4%).

Також за результатами деталізованого вимірювання було сформовано показник моделювання електорального вибору  на момент опитування. Математична модель розрахунку показника моделювання електорального вибору в момент опитування, враховуючи варіацію електоральних преференцій виборців та рівень і міру їхньої визначеності формує уніфікований показник, який ілюструє результати виборчих перегонів на гіпотетичних виборах у момент опитування. Так, найвищі показники у партії «Батьківщина» - 14,7%. «Наступають їй на п’яти» Об’єднання «Самопоміч» - 12,2% та Радикальна партія Олега Ляшка – 11,3%. Дещо нижчі показники демонструють Громадянська позиція Анатолія Гриценка – 9,8%, Блок Петра Порошенка «Солідарність» - 9,4%, Опозиційний блок – 8,0%, «За життя!» - 6,3%.

Детальну структуру рейтингу політичних партій наведено у таблиці нижче.

Таблиця 1. Структура рейтингів політичних партій

Довідка

Дослідження проводилось Соціологічною агенцією «Фама», методом «face to face» інтерв’ю із використанням методики «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій», яка була розроблена Соціологічною агенцією «Фама». «Польові роботи» тривали у квітні 2017 року. Загалом було опитано 2500 громадян України (Донецька та Луганська області, АР Крим були виключеними із дослідження), віком від 18 років. Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі.

Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954

• не перевищує 2,0% для показників близьких до 50%
• не перевищує 1,7% для показників близьких до 25% або 75%
• не перевищує 1,2% для показників близьких до 10% або 90%
• не перевищує 0,9% для показників близьких до 5% або 95%
• не перевищує 0,4% для показників близьких до 1% або 99

Методика «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій» дозволяє виконати наступні завдання: врахувати динаміку прийняття електорального рішення виборцями; диференціювати виборців на окремі групи за рівнем визначеності та лояльності/відданості щодо тих чи інших політичних сил чи кандидатів; виявити структуру рейтингу та частки його динамічних елементів; окреслити рейтинг політичної партії/сили на час проведення опитування, тобто відстежувати динаміку зміни електоральних преференцій виборців в часі; змоделювати можливу втрату рейтингу та напрямки його розсіювання; передбачити ріст рейтингу та джерела його зростання.

Першу версію методики було апробовано під час виборчої кампанії у 2012 році і до цього часу методика підлягала тестуванню та доопрацюванню. В основі пропонованої методика вимірювання електоральних преференцій лежать такі ідеї:виборчі преференції індивіда є динамічним явищем, тобто мають властивість змінюватися з часом; електорат є достатньо неоднорідним за критерієм визначеності: існують ті, хто однозначно визначилися, а існують виборці, які ще вагаються, за яку політичну силу чи кандидата віддати свій голос.

Перевірка валідності та надійності методики. Валідність описаної методики була перевірена за допомогою якісних методів соціологічного дослідження. Відтак, було обрано саме ті формулювання питань, які дозволяють вивчити електоральні преференції виборців в їхній динаміці. Надійність розробленого інструментарію перевірялася з допомогою методики «test–retest». Згідно з нею, інструментарій тестується на групі респондентів, які відповідають на питання анкети декілька разів – з невеликими проміжками часу між відповідями. Ці проміжки часу повинні бути достатньо великими, щоб респонденти не пам’ятали своїх відповідей з попереднього разу опитування, але достатньо малими, щоб досліджувані характеристики респондентів не встигли змінитися.

Інформація про захід

Презентація-дискусія «Не рейтингами єдиними. Імідж політичних партій очима українців»

Спікери заходу:
Євген Головаха – соціолог, доктор філософських наук, професор; заступник директора з наукових питань Інституту соціології НАН України.
Євген Магда - політичний експерт, кандидат політичних наук, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, виконавчий директор «Центр суспільних відносин».
Мар'яна Малачівська-Данчак - кандидат соціологічних наук, директор Соціологічної агенції "Фама".

Модератор:
Андрій Куликов – медіа-експерт, журналіст, радіо-, телеведучий.

Інформація про Соціологічну агенцію «Фама»

Соціологічна агенція «Фама» - дослідницька компанія, яка була заснована у 2010 року. Соціологічна агенція «Фама» акредитована Соціологічною асоціацією України (САУ) як національна дослідницька компанія. За час свого існування агенцією успішно реалізовано понад 150 проектів для органів місцевого самоврядування, громадських організацій, політичних партій, представників бізнесу.

***

Соціологічна агенція «Фама» презентувала результати дослідження туристичної привабливості Яремчанського регіону.

За даними дослідження понад 90% туристів приїжджають у Яремчанський регіон задля активного відпочинку та рекреації: сходження на вершини, піші прогулянки, рафтинг, катання на лижах і  сноуборді тощо. Решта відсотків розподілились поміж тими туристами, які їдуть на шопінг, у бізнес-справах, відвідують релігійні чи гастрономічні тури.

Також у дослідженні визначали враження від подорожі і відпочинку та загальні оцінки туристів. 88,0% опитаних респондентів задоволені різною мірою. 91,0%  задекларували намір повернутися у регіон, а 94,9% рекомендуватимуть відпочинок друзям та родичам.

«Високі цифри є підставою для гордості, але якісні дослідження показали, що на цей момент вдячний клієнт демонструє запит на покращення туристичної пропозиції в обмін на збереження лояльності до Яремчанського краю. – говорить кандидат соціологічних наук, директор Соціологічної агенції «Фама» Мар’яна Малачівська-Данчак., – Саме дослідження проводилось не для того, аби критикувати, а для того, аби зібрати інформацію для формування оптимізованої стратегії розвитку регіону. Безумовно, що управлінці, бізнесмени, мешканці детально знайомі із ситуацією у регіоні, але дослідження проводиться з ціллю отримати систематизований огляд зі сторони клієнта та гостя Яремчанщини».

За даними дослідження туристам Яремчащини подобається географічна наближеність краю, добрий клімат та повітря, гарні краєвиди. Серед вад туристичного регіону опитані виділяють вирубку лісів, забруднення територій, велика кількість безпритульних тварин. Щодо запитів туристів, то найчастіше звучить: налагодити каналізування, популяризувати чистий відпочинок та практики ‘еко-френдлі’, розчистити русла річок та зупинити вирубку лісу.

За даними дослідження туристам Яремчащини подобається географічна наближеність краю, добрий клімат та повітря, гарні краєвиди. Серед вад туристичного регіону опитані виділяють вирубку лісів, забруднення територій, велика кількість безпритульних тварин. Щодо запитів туристів, то найчастіше звучить: налагодити каналізування, популяризувати чистий відпочинок та практики ‘еко-френдлі’, розчистити русла річок та зупинити вирубку лісу.

Дослідження проводилось у літній та зимовий туристичний сезон Яремчащини. Тож результати показують відмінності ‘зимових’ та ‘літніх’ туристів. До прикладу:

• Яремчанщину відвідували влітку та взимку здебільшого українці (96,4% та 88,7% відповідно). Влітку більше відпочивальників з Карпатського регіону (32,1%) та Правобережжя (27,6%). А от взимку кожен четвертий зі столиці, кожен п’ятий з Правобережжя та Лівобережжя, 15,3% гостей з Карпат та 11,3% з Примор'я.
• Тривалість поїздок між літніми та зимовими туристами відрізняється: взимку більше тих, які приїжджають на вікенд (до 3 днів) – 56,9%, натомість влітку частіше приїжджають на вакацію (більше 5 днів) – 52,5%.
• Як влітку так і взимку ³/₄ подорожують між різними місцями Яремчанщини і сусідніх областей, а кожен третій і влітку, і взимку відпочиває у межах однієї локації.
• Середні витрати на відпочинок з розрахунку на одну особу влітку – 1100 гривень (найвищі у гостей Буковелі – 1450 гривень, найнижчі Ворохта – 700 гривень, Яблуниця – 750 гривень). Середні витрати туристів на відпочинок з розрахунку на одну особу взимку – 1550 гривень (найвищі, як і влітку на Буковелі – 2400 гривень, найнижчі, як і влітку Ворохта – 1000 гривень, Яремче, Микуличині – 1200 гривень).

Також слабким місцем позиціонування Яремчанщини, як туристичного продукту є невикристалізувана концепція, не виражені брендові ідентифікатори: на запитання «Яремчанський край – це…» туристи не мають іншої відповіді окрім «Це природа».

Пора року також впливає на вибір транспорту для туристів. Взимку найчастіше туристи приїжджають до Яремчаського регіону потягом (40,3%). Другий за популярністю транспорт – це власне авто (37,1%). Ще 11,7% використовують туристичний автобус, а 10,5% громадський транспорт. Всього 0,5% приїздять завдяки авіасполученню (літаком до найближчого аеропорту). Влітку навпаки збільшується частки тих туристів, які приїздять на власному автомобілі (48,5%) і зменшується частка тих, хто їде потягом (32,9%). Влітку у порівнянні з зимою значно менше відвідувачів, які обирають туристичний автобус – всього 3,6%. Ще 14,3% їдуть громадським транспортом. Проте, є і такі які приїздять автостопом – їх 0,7%.

Дослідження реалізовано Соціологічною агенцією «Фама» на замовлення та за підтримки Інституту розвитку Яремчанського краю та проекту ПРОМІС. Мета проекту – дослідити привабливість Яремчанського краю серед наявних туристів для оптимізації роботи над підвищенням атрактивності регіону як туристичного продукту.

Довідка

Дослідження туристичної привабливості Яремчанського регіону передбачало збір даних у два етапи: опитування туристів із використанням жорсткого інструментарію та проведення глибинних інтерв’ю за гнучким сценарієм (кількісний та якісний етапи, відповідно). Дослідження проводилось у літній та зимовий туристичний сезон.

Кількісний етап – опитування туристів, проводилось методом ‘face to face’ інтерв’ю шляхом експрес опитування відпочивальників Яремчанського регіону у серпні 2016 року та у лютому 2017 року. Щоразу було опитано 400 респондентів віком від 18 років. Застосовувалась пропорційна стратифікаційна вибірка без встановлення квот на основі соціально-демографічних характеристик, проте із врахуванням вікового цензу.

Якісний етап – глибинні інтерв’ю були проведені у березні 2017 року (10 інтерв’ю) та у серпні-вересні 2016 року (11 інтерв’ю). До участі у дослідженні були залучені туристи та відпочивальники Яремчанського регіону. Алгоритм відбору учасників дослідження – відбір типові випадків.

Дослідження туристичної привабливості Яремчанського регіону підготовлене соціологічною агенцією «Фама» на запит ГО «Інститут розвитку Яремчанського краю» та проекту міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект «ПРОМІС»).

Проект ПРОМІС впроваджує Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.

____

На фото макет ресторану «Гуцульщина», розміщений в парку-музеї «Карпати в мініатюрі». Джерело - Шовкова косиця.