Носіння хутряних виробів залишається полемічною темою не тільки в Україні. Одні не вбачають у цьому нічого поганого, тоді як інші вважають вбивцями навіть тих, хто купує хутро. Соціологічна агенція Fama вирішила дізнатися, до якого з таборів належать українці, і запитала у мешканців Львова, Києва, Харкова, Одеси та Запоріжжя, чи можна вважати носіння виробів з хутра актом підтримки насильства над тваринами. За результатами дослідження, значна частка респондентів має невизначену позицію: зокрема 34% киян та 28% львів’ян однаковою мірою погоджуються та не погоджуються із твердженням. Втім, рівень згоди із тезою переважає над незгодою: у Києві це 19% проти 10%, у Запоріжжі – 26% проти 18% відповідно.

Що про носіння виробів з хутра думають мешканці різних міст?

Опитування, проведене у Львові двічі, виявило тенденцію до зростання кількості прихильників захисників тварин. У 2018 році 20,7% львів’ян погоджувалися, що носіння хутра – це підтримка насильства над тваринами, а 15,2% містян вважали інакше. У 2019 році частка згодних із твердженням зросла до 24,6%, натомість кількість незгодних впала до 10,0%. Втім, переважна частина львів’ян зайняли нейтральну позицію: 25,2% містян, опитаних у 2019 році, однаковою мірою погоджуються та не погоджуються із твердженням, та 12,9% мешканців Львова важко відповісти.

Серед жителів Києва так само переважають противники купівлі хутряних виробів: їх виявилося 18,8%. Нічого проти хутра не мають 9,9% киян. Однак більшість жителів столиці схиляються до нейтральної позиції: 33,6% містян однаковою мірою погоджуються та не погоджуються із твердженням.

Чіткий розподіл на табори спостерігається серед жителів Одеси: 28,8% одеситів вважають носіння хутра підтримкою насильства над тваринами, натомість 22,9% містян мають протилежну думку – обидві частки є найбільшими серед усіх опитаних міст.

У Запоріжжі виявилося найбільше прихильників думки про те, що існує зв’язок між носінням хутра та насильством над тваринами: 25,6% містян погоджуються і 23,5% скоріше погоджуються з цією думкою, тоді як 18,4% нічого проти хутра не мають.

Харків виявився єдиним містом, в якому більшість заперечує зв’язок між насильством над тваринами і носінням хутра. Так вважають 17,9% харків’ян і ще 25,9% містян скоріше не погоджуються з існуванням зв’язку. Натомість до прихильників твердження належить всього 10,6% мешканців Харкова.

Результати дослідження були також проаналізовані за віком, освітою та доходом. Завдяки цьому вдалося виявити закономірність, притаманну майже всім опитаним містам: молодше населення схильне вище оцінювати твердження «Носіння виробів з хутра – це підтримка насильства над тваринами», аніж старше. Зокрема, кияни віком від 18 до 30 років дають твердженню оцінку 3,36 (з довірчим інтервалом ±0,16), де 1 – не погоджуюся, 5 – погоджуюся, тоді як найстарші мешканці столиці оцінюють його на 3,20 (±0,14).

В опитуванні, проведеному у Львові 2019 року, було виявлено найбільший контраст серед оцінок, отриманих від різних вікових груп: наймолодші львів’яни оцінюють твердження про зв’язок носіння хутра і насильства над тваринами на 3,63 (±0,21), натомість жителі Львова віком від 46 до 60 років – на 3,18 (±0,20).

Не підпадає під цю закономірність Одеса. Молоді одесити дають твердженню меншу оцінку, аніж старші: 3,09 (±0,25) та 3,39 (±0,22) відповідно.

Довідка

Дослідження реалізоване Соціологічною агенцією Fama у п’яти містах: Львові, Києві, Харкові, Одесі та Запоріжжі. Опитування проводилися методом face-to-face інтерв’ю. В усіх випадках застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. В опитуванні брали участь респонденти, що досягти 18 років.

Львів’19: Дослідження проводилося у період з 9 по 13 жовтня 2019 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Львів’18: Дослідження проводилося у період з 8 серпня по 31 вересня 2018 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Київ’18: Дослідження проводилося у період з 5 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 1200 жителів Києва. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,8%.

Одеса’18: Дослідження проводилося у період з 2 по 18 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Одеси. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

Харків’18: Дослідження проводилося у період з 1 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Харкова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Запоріжжя’18: Дослідження проводилося у період з 5 липня по 12 серпня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Запоріжжя. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

Cover Photo: Joe Myrick

Два роки тому ВР прийняла рішення про провадження двох офіційних дат святкування Різдва в Україні: 25 грудня та 7 січня. А днями у медіа з'явилася інформація про те, що Православна Церква України допускає повне перенесення дати святкування Різдва на 25 грудня. Втім, як повідомляють, календарна реформа буде проведена лише тоді, коли більшість вірян будуть готові до такого кроку^[1]. Раніше про таку позицію заявляла і УГКЦ. Соціологічна агенція Fama вирішила поцікавитись, коли святкують Різдво львів’яни та чи готові вони до змін обрядовості.

Коли львів’яни святкують Різдво?

80,7% львів’ян зазначили (незалежно від конфесійної самоідентифікації^[2]), що святкують Різдво 7 січня, 3,1% – 25 грудня, ще 13,7% мешканців Львова відзначають Різдво і 7 січня, і 25 грудня (2,5% не святкують).

Як ставляться до переходу до святкування Різдва 25 грудня?^[3]

Позитивно до зміни дати святкування Різдва на 25 грудня ставиться майже половина львів'ян-християн: 43,2% (в тому числі 18,1% – дуже позитивно), ще 27,0% – нейтрально. Натомість 25,9% ставляться до такої ініціативи негативно (в тому числі 5,8% – різко негативно).

Серед двох найбільших груп за конфесійною самоідентифікацією греко-католики схвальніше, аніж православні, ставляться до зміни церковного календаря: позитивно до святкування за григоріанським календарем ставляться 48,6% вірян УГКЦ та 32,1% вірян ПЦУ.

Цікаво, що християни, які відвідують богослужіння хоч  раз на тиждень (32,1% усіх респондентів) є більш одностайними у своїх оцінках та схиляються до схвалення зміни дати святкування Різдва: 53,9% – ставляться позитивно, 18,0% – негативно, хоч 21,1% – байдужі до цього питання, а 7,0% не змогли дати однозначної відповіді на запитання. Оцінки ставлення до зміни дати святкування Різдва серед християн, які нечасто відвідують богослужіння (щонайбільше раз на місяць, щонайменше – раз на рік; 59,6% усіх респондентів): 39,1% – ставляться позитивно, 29,8% – негативно, 29,4% – нейтрально, 1,7% – не дали відповідь на запитання.

Довідка

Дослідження реалізоване Соціологічною агенцією Fama у місті Львові. Дослідження проводилося методом face-to-face інтерв’ю у період з 2-4 грудня 2019 року. Загалом було опитано 400 мешканців Львова віком від 18 років. Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. Загальна вибіркова сукупність була розподілена пропорційно між всіма адміністративними районами міста (6 районів). Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує:

• 4,9% для показників близьких до 50%,
• 4,2% – для показників близьких до 25% або 75%,
• 2,9% – для показників близьких до 10% або 90%,
• 2,1% – для показників близьких до 5% або 95%,
• 1,0% – для показників близьких до 1% або 99%.

За даними дослідження ООН, Україна входить у 40% країн світу, в яких аборт за потребою є легалізованим.[1] Чинне українське законодавство встановлює можливість штучного переривання вагітності строком до 12 тижнів за бажанням жінки.[2]

Втім, дані дослідження, проведеного Соціологічною агенцією Fama у п’яти містах України – Львові, Києві, Харкові, Одесі та Запоріжжі – виявили доволі неоднорідне ставлення українців до абортів: 47% запоріжців та 37% одеситів підтримують штучне переривання вагітності, натомість 28% львів’ян висловлюються категорично проти.

Найактивніше проти абортів виступає захід України, зокрема Львів. Опитування 2018 року показало, що 28,3% львів’ян не погоджуються із правом жінки на аборт (терміном вагітності до 12 тижнів). Натомість всього п’ята частина містян (18,7%) вважає навпаки. У 2019 частки обидвох відповідей впали до 24,7% та 15,1% відповідно. Багато респондентів зайняли нейтральну позицію: 22,3% львів’ян однаковою мірою погоджується та не погоджується із правом жінки на аборт.

Найбільш нейтрально до абортів ставляться у Києві. 30,1% опитаних містян однаковою мірою погоджуються та не погоджуються із твердженням. Втім частка киян, що схвалюють аборт, переважає над часткою його противників – 23,5% проти 11,7%.

Думка мешканців Одеси схиляється до схвалення штучного переривання вагітності: 37,1% одеситів висловилися на користь права жінки на аборт, тоді як всього 14,1% містян – проти.

Запоріжжя виявилося найліберальнішим містом у питанні абортів: щонайменше 47,0% запоріжців погоджуються із твердженням, що жінка має право на переривання вагітності, тоді як всього 10,4% виступають проти абортів – цей показник також виявився найбільшим серед п'яти опитаних міст.

Серед мешканців Харкова переважають прихильники прав жінок на аборти. 25,6% харків'ян висловлюються на користь абортів і 29,0% скоріше погоджуються із твердженням. Натомість всього 12,9% жителів Харкова зовсім не схвалюють штучне переривання вагітності.

Відповіді респондентів були розподілені за віком, освітою та доходом.

Серед відповідей львів'ян різних вікових категорій спостерігається відносна однорідність: середня оцінка твердження про право жінки на аборт наймолодшими містянами (18-30 років), становить 2,83 (з довірчим інтервалом ±0,25), оцінка львів'ян віком від 61 року – 2,71 (±0,27).

Втім, у східних містах можна спостерігати трохи інакшу тенденцію. Зокрема, харків'яни віком від 18 до 30 років оцінюють твердження на 3,11 (±0,23), тоді як найстарші мешканці Харкова дають оцінку 3,82 (±0,18). Цікаво, що цей показник є найвищим не тільки серед оцінок інших респондентів цієї вікової категорії, а й найвищим серед усіх категорій п'ятьох опитаних міст.

Довідка

Дослідження реалізоване Соціологічною агенцією Fama у п’яти містах: Львові, Києві, Харкові, Одесі та Запоріжжі. Опитування проводилися методом face-to-face інтерв’ю. В усіх випадках застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. В опитуванні брали участь респонденти, що досягти 18 років.

Львів’19: Дослідження проводилося у період з 9 по 13 жовтня 2019 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Львів’18: Дослідження проводилося у період з 8 серпня по 31 вересня 2018 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Київ’18: Дослідження проводилося у період з 5 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 1200 жителів Києва. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,8%.

Одеса’18: Дослідження проводилося у період з 2 по 18 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Одеси. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

Харків’18: Дослідження проводилося у період з 1 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Харкова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Запоріжжя’18: Дослідження проводилося у період з 5 липня по 12 серпня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Запоріжжя. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

Cover Photo marianne bos