Довкола рейтингових показників у передвиборчий період витає особливий інтерес. І не дарма, адже саме цей показник є індикатором електоральних симпатій, ефективності передвиборчої кампанії та «плацдармом» для прогнозування результатів виборів. Спробуємо розібратися, що ж таке рейтинг політичної сили чи кандидата, та що він у собі приховує? Рейтинг вибору політика чи політичної сили — це частка виборців, тобто відсоток від загальної кількості респондентів у репрезентативній вибірці, які готові віддати свій голос за того чи іншого політика чи політичну силу (партію, рух, об’єднання, виборчий блок тощо) на момент опитування. Зазвичай, такі вимірювання відбуваються у контексті моделювання гіпотетичної ситуації «Якби вибори відбулися наступної неділі». Під час опитування респондентам звикло задається пряме питання на зразок «За кого Ви маєте намір проголосувати?», яке у більшості випадків є закритими, тобто із запропонованими варіантами відповідей.

Рейтинг є достатньо абстрактним поняттям і може бути викривленим через різні «методологічні пастки».

Пастка №1 «Як питають?» Формулювання запитання є дуже важливим, адже саме від цього і залежить, яку відповідь отримає дослідник. Яскравим прикладом маніпуляцій із формулюванням запитань є приклад про допустимість куріння.

 «Чи можете Ви курити, коли молитесь?», - запитує дослідник;

«Звичайно ж, що ні», - відповідає респондент.

«А чи можете Ви молитися, коли курите?», - запитує дослідник;

«Ну, думаю, що так», - відповідає респондент.

Пастка №2 «Контекст має значення». Фінальний вигляд рейтингу може суттєво змінюватися залежно від того, чи наводиться у переліку кандидатів лише прізвище кандидата, чи політична сила, яка його делегує. Те ж саме стосується і партії – з лідером чи без нього.

Пастка №3 «Важливо, як рахувати». Серед якої сукупності подаються результати? Серед усіх опитаних чи лише серед тих, хто піде на вибори та визначився? Цей момент є дуже важливим для трактування результатів рейтингового вимірювання. Якщо ж показники невизначеності та неявки є високими, то представлення рейтингу лише серед тих, які підуть на вибори та визначенні, може суттєво викривити результати та безпідставно завищити їх.

Пастка №4 «Між ким обирають?». Рейтинг є відносним поняттям, тому його модифікація дуже залежить від списку кандидатів чи політичних сил. Вилучення того чи іншого суб’єкта політичної діяльності може суттєво змінити фінальний вигляд рейтингу.

Пастка №5 «А що у рейтингу?». Рейтинг вибору, який виражається лише одним показником є достатньо умовним і не до кінця відображає реальні преференції виборців на момент опитування. Виборці зазвичай вагаються у своєму виборі, обираючи між декількома кандидатами чи політичними силами. “Змушуючи” респондентів до вибору лише однієї політичної сили чи кандидата (тобто моделюючи ситуацію голосування), дослідник не враховує саме динаміку та мінливість здійснення електорального вибору.

З метою комплексного вимірювання рейтингу та аналізу структури рейтингу політичних суб’єктів командою соціологічної агенції «Фама» було розроблено методику «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій». Першу версію методики було апробовано під час виборчої кампанії у 2012 році і до цього часу методика підлягала тестуванню та доопрацюванню.

В основі пропонованої методика вимірювання електоральних преференцій лежать такі ідеї:

• виборчі преференції індивіда є динамічним явищем, тобто мають властивість змінюватися з часом;
• електорат є достатньо неоднорідним за критерієм визначеності: існують ті, хто однозначно визначилися, а існують виборці, які ще вагаються, за яку політичну силу чи кандидата віддати свій голос.

Відповідно до цього, було виокремлено основні параметри, зміни в яких є визначальними для результатів виборчого процесу:

• намір респондента брати участь у виборах;
• визначеність респондента щодо політичної сили/суб’єкта, за яку він/вона планує голосувати;
• політична сила/суб’єкт, за яку буде голосувати респондент.

Суть розробленої методики полягає у тому, що рейтинг як результат дослідження, презентується не у формі одного показника, а як структура динамічних елементів:

«Ядро рейтингу» - мінімальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які цілком визначені у своєму виборі і не розглядають альтернатив та голосуватимуть за вказану політичну силу чи кандидата. При відсутності будь-яких сильних негативних факторів щодо іміджу політичного суб’єкта, частка електорату на виборах не повинна бути значно меншою за розмір «ядра рейтингу».

«Резерв рейтингу» - рейтинг партії чи кандидата, який формується із виборів різного рівня визначеності респондентів, які, не розглядаючи альтернатив, обирають ту, чи іншу політичну силу чи кандидата.

«Потенціал рейтингу» - максимальний розмір рейтингу партії чи кандидата, тобто частка виборців, які гіпотетично готові голосувати за вказану політичну силу чи кандидата. При залученні позитивних факторів щодо іміджу політичного суб’єкта, частка електорату на виборах може сягнути розміру «потенціалу рейтингу».

Показник моделювання електорального вибору в момент опитування демонструє те, якими були б результати виборів, якщо б вони відбулися у час проведення дослідження і враховує думки лише тих респондентів, які з різним рівнем визначеності можуть обрати політичні сили чи кандидатів.

Отже, методика «Диференційованого вимірювання електоральних преференцій» дозволяє виконати наступні завдання:

• · врахувати динаміку прийняття електорального рішення виборцями;
• · диференціювати виборців на окремі групи за рівнем визначеності та лояльності/відданості щодо тих чи інших політичних сил чи кандидатів;
• · виявити структуру рейтингу та частки його динамічних елементів;
• · окреслити рейтинг політичної партії/сили на час проведення опитування, тобто відстежувати динаміку зміни електоральних преференцій виборців в часі;
• · змоделювати можливу втрату рейтингу та напрямки його розсіювання;
• · передбачити ріст рейтингу та джерела його зростання.

Перевірка валідності та надійності методики

Валідність описаної методики була перевірена за допомогою якісних методів соціологічного дослідження. Відтак, було обрано саме ті формулювання питань, які дозволяють вивчити електоральні преференції виборців в їх динаміці.

Надійність розробленого інструментарію перевірялася з допомогою методики «test–retest». Згідно з нею, інструментарій тестується на групі респондентів, які відповідають на питання анкети декілька разів – з невеликими проміжками часу між відповідями. Ці проміжки часу повинні бути достатньо великими, щоб респонденти не пам’ятали своїх відповідей з попереднього разу опитування, але достатньо малими, щоб досліджувані характеристики респондентів не встигли змінитися.

Мар’яна Малачівська-Данчак, кандидат соціологічних наук, керівник соціологічної агенції «Фама»

Данило Судин, кандидат соціологічних наук, експерт з питань методів та методології соціологічної агенції «Фама»

«Львів – гостинне місто» не лише у мирний час, а й в загрозливий період окупації, яку на собі відчули спочатку жителі Криму, а потім і мешканці Луганської та Донецької областей. Переживаючи за власні життя та безпеку через агресивну поведінку терористів та активні спецоперації для врегулювання ситуації, місцеві мешканці були змушені покинути власні домівки та шукати прихистку у більш спокійних містах. Львів також потрапив у список ініціаторів прийому людей із зони АТО. Як львів’янам живеться пліч-о-пліч з вимушеними переселенцями? Про це запитала у мешканців соціологічна агенція «Фама» у червні 2014 року під час свого чергового дослідження.

Згідно із результатами опитування, майже кожен шостий львів’янин (16,8% респондентів) контактував із переселенцями з регіонів України, які перебувають в зоні антитерористичної операції. Не обійшлось і без конфліктних ситуацій: 12,3% опитаних зазначають, що вони або їхні родичі чи знайомі з такими стикались особисто.

Чи стає ситуація у місті складнішою через різке збільшення кількості мешканців, можливі інциденти чи непорозуміння? 29,2% львів’ян вважають, що Львів стає гіршим місцем для життя, 55,9% стверджують, що від цього ситуація в місті ніяк не змінюється, а 15% мешканців вважають, що Львів стає навіть кращим місцем для життя. Очікувано, що більш чутливими до цього запитання є особи, які стикнулись із конфліктними ситуаціями з переселенцями в тій чи іншій мірі: для 33% з них ситуація в місті погіршилась, для 42,1% - не змінилась. Слід зауважити, що респонденти, які безпосередньо контактували із вимушеними переселенцями, дещо позитивніше оцінюють зміни в місті: 22,2% з них вважають, що Львів стає кращим місцем для життя, 50,3% вважають, що Львів не стає ні кращим, ні гіршим від того, що тут поселяють осіб із зони АТО.

Якими бачать львів’яни перспективи такого сусідства (тимчасового, а може й постійного)? В більшості мешканці вважають, що ситуація особливо не зміниться ні в економічній (51,9%), ні в політичній площині (57,6%), таким самим залишиться рівень культурного життя (57,6%), психологічного комфорту (49,3%) та відчуття особистої безпеки (54,3%). Решта респондентів по-різному оцінюють можливі зміни по сферах життя міста: в економічній ситуації (41,2% опитаних вважають, що ситуація погіршиться, 6,9% - покращиться), у політичній ситуації (30,7% вважають, що ситуація погіршиться, 11,7% - покращиться), у культурному житті (31,3% вважають, що ситуація погіршиться, 11,1% - покращиться), у питаннях психологічного комфорту (45% опитаних вважають, що ситуація погіршиться, 5,7% - покращиться) та особистої безпеки (40,4% та 5,3% відповідно).

Більш обережно львів’яни оцінюють міру, в якій слід дозволяти переїжджати до Львова переселенцям з регіонів України, які перебувають в зоні АТО: більшість респондентів (59,1%) стверджують, що переїзд слід дозволяти лише деяким категоріям населення (жінки, діти та старші люди) на тимчасовий період; 21,1% вважають, що багато таких людей може податись до Львова на тимчасове проживання незалежно від специфічних категорій; 9,8% опитаних зазначають, що багатьом переселенцям слід дозволяти переїжджати до Львова на постійне проживання; 4,9% респондентів стверджують, що нікому з вимушених переселенців не можна переїжджати до Львова; 5,1% респондентів не змогли визначитись із відповіддю на це запитання.

Довідка

Дослідження проводилось соціологічною агенцією «Фама», методом «face to face» інтерв’ю у червні 2014 року.

Було опитано 800 респондентів, старших 18 років. Похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, 3% - для показників близьких до 25% або 75%, 2,1% - для показників близьких до 10% або 90%, 1,5% - для показників близьких до 5% або 95%, 0,7% - для показників близьких до 1% або 99%.

 * * *

Якщо Ви зустрінете людину, яка буде наполягати на думці щодо занепаду книгочитання, пов'язаного із стрімким розвитком сучасних технологій, – не піддавайтесь на провокації! Книги як завжди в тренді. Ми зібрали беззаперечні докази.

Буквально за декілька днів нам вдалось сформувати вражаючий перелік захоплюючого чтива. І ми раді поділитись із Вами рекомендаціями «читунів» з надією, що і Ви знайдете для себе щось цікаве.

На замітку фанатам «читалок»: будьте обережні, Ви у чисельній меншості, оскільки читанню книг на технологічних ґаджетах надають перевагу лише 16% опитаних, а решта із більшим задоволенням читає друковані книги. Але суть далеко не у засобі читання, а у самому процесі.

Найбільш захоплюючими книгами респонденти визнали «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері, що згадувався 18 разів, «Три товариші» Еріха Марії Ремарка - 15, «Голодні ігри» Сюзанни Коллінз - 12, «Джейн Ейр» Шарлоти Бронте - 12, «1984» Джорджа Оруела - 10, «Залишинець. Чорний Ворон» Василя Шкляра - 9, «Кульбабове вино» Рея Бредбері - 9, «Володар перснів» Джона Р.Р. Толкіна - 8, «Гаррі Поттер» Джоан К. Роулінг - 8, «Ловець у житі» Джерома Д. Селінджера - 7, «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко - 7, «Майстер і Маргарита» Міхаіла Булгакова - 7, «Маленький принц» Антуана де Сент-Екзюпері - 6, «Код да Вінчі» Дена Брауна - 6, «Тріумфальна арка» Еріха Марії Ремарка - 6, «Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда - 6, «Сто років самотності» Габріеля Гарсії Маркеса - 5, «Шантарам» Грегорі Д. Робертса - 5, «Інферно» Дена Брауна - 5, «Гордість і упередження» Джейн Остін - 5, «Хрещений батько» Маріо Пюзо - 5, «Танго смерті» Юрія Винничука - 5. Весь перелік титанів літератури та захоплюючого чтива, що налічує 258 книжкову позицію, подамо нижче.

Рейтинг авторів цих книг дещо відрізняється від попереднього, тому подаємо Вам на ознайомлення. Весь перелік становить 76 письменників, тому ми сформували такий собі народний топ, в якому абсолютним лідером є Рей Бредбері – 31 згадування, слідом іде Еріх Марія Ремарк (29), Ден Браун (18), Василь Шкляр (12), Сюзанна Коллінз (12), Шарлота Бронте (12), Джон Р.Р. Толкін (10), Джордж Оруел (10), Люко Дашвар (10), Антуан де Сент-Екзюпері (8) ...

Палітра жанрової різноманітності вражає строкатістю: від філософії до фентезі, від драми до комедії. Читачі в абсолютній більшості надають перевагу прозі – таких 99,6%.

Мовою оригіналу найбільш захоплюючих книг є, переважно, англійська (таких книг у переліку виявилося 51,8%). На почесному другому місці - україномовна література, яку назвав кожен 5-ий читач, що надзвичайно потурає нам як патріотам. Написаних німецькою у переліку 8,0%, французькою – 7,6%, російською – 6,3%, іспанською – 1,7%, польською – 1,3%. Також були вказані книги японською (0,8%), норвезькою (0,4%), сербською (0,2%), чеською (0,2%), шведською (0,2%).

Найбільша частка захоплюючого чтива бере початки у ХХ столітті – кожна друга вказана респондентами книга була вперше видана саме в цей час. Слідом іде сучасна література – у ХХІ столітті видано 38,5% захоплюючих книг. Найменше таких книг із ХІХ століття – 10,9% та ХVI століття – 0,2%.

Ми поцікавились, які книги читачі рекомендують екранізувати і отримали 140 пропозицій, вартих, на думку опитаних, не лише Нобелівської премії з літератури, а й Оскара чи пальмової гілки Каннського кінофестивалю. Серед найбільш часто згадуваних – «Три товариші» Еріха Марії Ремарка (7 згадувань), «Залишинець. Чорний Ворон» Василя Шкляра (5), «451 градус за Фаренгейтом» Рея Бредбері (5), «Інферно» Дена Брауна (4), «Бот» Макса Кідрука (4), «Шантарам» Грегорі Девіда Робертса (3) та «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго (3).

Для створення чаруючої історії необхідно використовувати наступний рецепт (рекомендації для письменників-початківців підготовані завдяки відповідям респондентів на питання щодо літературного світу, в який вони хотіли б потрапити).

• Почати необхідно з вражаючих декорацій: перенесіть читача в іншу епоху («Гордість і упередження» Джейн Остін, «Джен Ейр» Шарлоти Бронте, «Великий Гетсбі» Френсіса Скотта Фіцджеральда), або ж створіть для нього новий загадковий світ («Володар перснів» Дж. Р.Р. Толкіна, «Гаррі Поттер і …» Джоан Роулінг, «Обрана» Вероніки Рот). Не гребуйте казковою флорою та фауною, не обмежуйтесь географією нашої планети («Лісова пісня» Лесі Українки, «Смертельні знаряддя» Касандри Клер, «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері). За нашими підрахунками, хороші/вражаючі декорації приваблюють 64,6% книголюбів.
• Не лише декораціями здатна приваблювати книга, тому зверніть особливу увагу на Ваших персонажів, їх характери, ідеї, поведінку. Все це важливо для 35,4% респондентів. Наділіть їх романтичною вдачею сестер Беннет («Гордість і упередження» Джейн Остін) або геніальністю Шерлока Холмса (оповідання Артура Конан Дойла), бунтівним норовом Холдена Колфілка («Ловець в житі» Джерома Селінджера) або ж аморальними схильностями Доріана Грея («Портрет Доріана Грея» Оскара Уайльда).
• Світ, що є таким привабливим для читачів, часто містить в собі певну надприродну силу і нерідко носіями цієї сили є, власне, головні герої. З таким висновком точно погодяться 29,7% наших респондентів. Автори не обмежують розмах своєї фантазії, і як наслідок на папері оживають міфічні та надприродні істоти, а магія використовується на побутовому рівні (чого бажають 30,9% респондентів). Для прихильників реалізму рекомендуємо послуговуватись "гіпертрофованими" розумом, інтуїцією, чуттями, принциповістю абощо.
• Конфронтацію добра і зла різних масштабів та походження, жорстоку боротьбу за свободу і мир, всілякі прояви любові, дружби, толерантності, інших вже менш позитивних проявів людської природи тощо, які покликані для етичної та естетичної еволюції читача, ми увінчали гучною назвою «Мораль». Саме цього, втікаючи від реальності, шукають 25,7% респондентів.
• Прихильників динамічного розвитку сюжету серед опитаних виявилось 15,4%. Пригоди в книзі можуть надати особливого значення силі чи моралі, а можуть і підкреслити вдалі декорації. Адже без захоплюючих пригод «Марсіанські хроніки» Рея Бредбері перетворяться на астрономічну енциклопедію, «Голодні ігри» С. Коллінз – на посібник для скаутів-початківців, а «Гобіт» Дж. Р. Р. Толкіна стане історією, де Більбо Беггінс та Ґендальф на 300 сторінках обговорюють питання справедливості в Середзем’ї.

Згідно результатів опитування в середньому респонденти приділяють читанню 3,5 години на день: мінімально - 0,5 години, максимально – весь день. Найпопулярнішим періодом для читання є часовий проміжок від 20:00 до 02:00.

Виявляється, книги є неабиякою цінністю для опитаних (в нематеріальному плані). Змоделювавши досить неординарну ситуацію, ми визначили, на що здатні респонденти, щоб отримати необхідну книгу. Читачам було запропоновано уявити ситуацію, коли у книгарні вони виявляють відсутність грошей, а необхідна їм книга залишилась в одному екземплярі. Кмітливість респондентів проявилась у таких варіаціях: 39,8% опитаних готові вмовляти продавця книжкової крамниці відкласти необхідну книгу на певний час, 27,4% готові залишити в заставу власне майно (цінне або не дуже), 23,0% - взяти в борг гроші в знайомих або незнайомих людей, 2,7% - працевлаштуватись у книгарню, 1,8% готові піти на злочин – вкрасти книгу, стільки ж респондентів запропонували б вигідний бартер. До зваблення продавця вдалося б 1,8% книголюбів, і стільки ж готові піти на шантаж.

Завершуючи зазначимо, що скільки б людина не читала, цього ніколи не буває достатньо. Із цією думкою погодилися 71% опитаних, які вважають, що читають недостатньо. Немає межі досконалості!

 Ірина Матійчук

Перелік всіх книг, що наші респонденти віднесли в категорію «захоплююче чтиво»:

1. Агата Крісті «Гра дзеркал»
2. Агота Крістоф «Товстий зошит»
3. Адам Джексон «10 секретів щастя»
4. Айзек Азімов «Кінець вічності»
5. Айн Ренд «Атлант розправив плечі»
6. Айн Ренд «Джерело»
7. Александр Дюма (ст) «Граф Монте-Крісто»
8. Альбер Камю «Чума»
9. Альбер Камю «Падіння»
10. Анатолій Рибаков «Діти Арбату»
11. Анджей Сапковскі «Відьмак»
12. Андрій Кокотюха «Червоний»
13. Андрій Любка «Спати з жінками»
14. Анна Гавальда «Просто разом»
15. Антон Чехов «Оповідання»
16. Антоній Й. Паунт «Хліб мій щоденний»
17. Антуант де Сент-Екзюпері «Планета людей»
18. Антуант де Сент-Екзюпері «Маленький принц»
19. Антуант де Сент-Екзюпері «Цитадель»
20. Аркадій і Борис Стругацькі «Град приречений»
21. Аркадій і Борис Стругацькі «Пікнік на узбіччі»
22. Артур Конан Дойл «Крізь чарівні двері»
23. Артур Конан Дойл «Відкриття Рафлза Хоу»
24. Арчібальд Кронін «Замок Броуді»
25. Бернард Вербер «Останній секрет»
26. Бернард Вербер «Ми, Боги»
27. Бернард Вербер «Імперія Янголів»
28. Бернард Вербер «Рай на замовлення»
29. Блез Паскаль «Думки»
30. Борис Пастернак «Доктор Живаго»
31. Брем Стокер «Драула»
32. Бруно Шульц «Цинамонові крамниці»
33. Валерій Синельников «Таємнича сила слова. Формула любові»
34. Валерій Шевчук «Три листки за вікном»
35. Василь Шкляр «Ключ»
36. Василь Шкляр «Залишинець. Чорний Ворон»
37. Василь Шкляр «Ностальгія»
38. Василь Шкляр «Тінь сови»
39. Вероніка Рот «Дивергент»
40. Віктор Гюго «Собор Паризької Богоматері»
41. Вікторія Гранецька «Мантра Омана»
42. Володимир Винниченко «Кумедія з Костем»
43. Володимир Лис «Століття Якова»
44. Володимир Набоков «Лоліта»
45. Волтер Айзесон «Стів Джобс»
46. Габріель Гарсія Маркес «Сто років самотності»
47. Ганс Вебер «Моя сестра Тіллі»
48. Гарпер Лі «Убити пересмішника»
49. Генрик Сенкевич  «Камо грядеши»
50. Гері Чемпен «П’ять мов любові»
51. Герман Гессе «Гра в бісер»
52. Герман Гессе «Степовий вовк»
53. Гійом Мюссо «Паперова дівчина»
54. Гнат Хоткевич «Довбуш»
55. Горан Петрович «Книга з місцями для побачень»
56. Грегорі Девід Робертс «Шантарам»
57. Дара Корній «Тому, що ти є»
58. Девід Вейс «Піднесене і приземлене»
59. Девід Мітчел «Хмарний атлас»
60. Дейл Карнегі «Як знайти друзів і керувати людьми»
61. Ден Браун «Код да Вінчі»
62. Ден Браун «Янголи і демони»
63. Ден Браун «Інферно»
64. Ден Браун «Втрачений символ»
65. Ден Браун «Точка обману»
66. Ден Мілман «Шлях мирного воїна»
67. Деніел Кіз «Квіти для Елджерона»
68. Дж. Р.Р. Толкін «Володар Перснів»
69. Дж. Р.Р. Толкін «Сильмариліон»
70. Джеймс Роллінс «Карта з кісток»
71. Джейн Остін «Гордість і упередження»
72. Джек Керуак «На дорозі»
73. Джек Керуак «Бродяги дхарми»
74. Джек Лондон «Північна Одіссея»
75. Джек Лондон «Жага до життя»
76. Джек Лондон «Джон ячмінне зерно»
77. Джек Лондон «Мартін Іден»
78. Джек Лондон «Місячна долина»
79. Джером Селінджер «Ловець у житі» («Над прірвою в житі»)
80. Джоан Роулінг «Гаррі Поттер»
81. Джон Ґрін «Винні зірки»
82. Джон Елдредж «Дике серце: Таємниця чоловічого серця»
83. Джон Кракауер «В диких умовах»
84. Джон Фаулз «Волхв»
85. Джонатан Сафран Фоен «Моторошно голосно і вкрай близько»
86. Джордж Оруел «1984»
87. Джордж Річард Реймонд Мартін «Пісня вогню та полум’я»
88. Дуглас Адамс «Автостопом по галактиці»
89. Е. Л. Джеймс «50 відтінків сірого»
90. Екхарт Толле «Сила сьогодення. Сила моменту “Зараз”»
91. Еліас Канетті «Засліплення»
92. Елізабет Гілберт «Їж, молись, кохай»
93. Елізабет Костов «Історик»
94. Емілі Бронте «Грозовий перевал»
95. Еміль Золя «Земля»
96. Ерік Емануель Шмітт «Оскар і Рожева Дама»
97. Еріх Марія Ремарк «Тріумфальна арка»
98. Еріх Марія Ремарк «Три товариші»
99. Еріх Марія Ремарк «Чорний обеліск»
100. Еріх Марія Ремарк «Позичене життя»
101. Еріх Марія Ремарк «Час жити і час помирати»
102. Еріх Марія Ремарк «На західному фронті без змін»
103. Еріх Марія Ремарк «Повернення»
104. Ерленд Лу «Мулей»
105. Ернест Хемінгуей «Прощавай, зброє!»
106. Ернест Хемінгуей «Старий і море»
107. Етель Ліліан Войнич «Овод»
108. Євген Положій «По той бік пагорба»
109. Жорж Санд «Консуело. Графиня Рудольштадт»
110. Жоржи Амаду «Ґабріела, кориця і гвоздика»
111. Жюль Верн «Таємничий острів»
112. Зінаїда Тулуб «Людолови»
113. Йоанна Яґелло «Кава з кардамоном»
114. Йоанна Яґелло «Шоколад із чилі»
115. Іван Багряний «Сад Гетсьманський»
116. Іван Багряний «Морітурі»
117. Іван Нечуй-Левицький «Кайдашева сім’я»
118. Іван Франко «Зів’яле листя»
119. Ірвін Шоу «Багач, бідний»
120. Ірен Роздобудько «Все, що я хотіла сьогодні»
121. Ірен Роздобудько «Амулет Паскаля»
122. Карлос Кастанеда «Подорож в Ікстлан»
123. Карлос Руїс Сафон «Ігри Янгола»
124. Кассандра Клер «Смертельна зброя: місто кісток»
125. Кен Кізі «Пролітаючи над гніздом зозулі»
126. Колайв Стейплз Льюїс «Космічна трилогія»
127. Колін Маккалоу «Ті, що співають у терені»
128. Корнелія Функе «Чорнильне серце»
129. Крістоф Рансмайр «Останній світ»
130. Курт Воннегут «Бойня номер 5 або хрестовий похід дітей»
131. Ларрі Кінг «Як розмовляти з ким завгодно, коли завгодно і де завгодно»
132. Леопольд фон Захер-Мазох «Венера в хутрі»
133. Ліна Костенко «Записки українського самашедшого»
134. Лінвуд Барклей «Втрата»
135. Лорен Олівер «Деліріум»
136. Любко Дереш «Остання любов Асури Махараджа»
137. Любко Дереш «Трохи пітьми»
138. Любко Дереш «Намір»
139. Любко Дереш «Пісні про любов і вічність»
140. Людмила Улицька «Поеми»
141. Люко Дашвар «Мати все»
142. Люко Дашвар «На запах м’яса»
143. Люко Дашвар «Молоко з кров’ю»
144. Люко Дашвар «Село не люди»
145. Макс Кідрук «Твердиня»
146. Макс Кідрук «Бот»
147. Макс Кідрук «Навіжені у Мексиці»
148. Макс Фрай «Хроніки Ехо»
149. Маргарет Мітчел «Віднесені вітром»
150. Марина та Сергій Дяченки «Пандем»
151. Марина та Сергій Дяченки «Vita nostra»
152. Марина та Сергій Дяченки «Олена і аспірин»
153. Маріо Варгас Льоса «Нечестивець, або свято козла»
154. Маріо Пюзо «Хрещений батько»
155. Маріо Пюзо «Сицилієць»
156. Марія Матіос «Нація»
157. Марк Леві «Де ти?»
158. Марк Леві «Піти, щоб повернутись»
159. Марк Лівін «Життя та інша хімія»
160. Маркус Зусак «Книжковий злодій»
161. Мартен Паж «Як я став ідіотом»
162. Маурін Лі «Щасливий білет»
163. Мирослав Дочинець «Вічник. Сповідь на перевалі духу»
164. Михайло Булгаков «Майстер і Маргарита»
165. Михайло Коцюбинський «Тіні забутих предків»
166. Михайло Коцюбинський «Інтермеццо»
167. Михайло Лермонтов «Герой нашого часу»
168. Мішель Кваст «Шлях до успіху»
169. Надійка Гербіш «Теплі історії до кави»
170. Ніколас Спаркс «Найкраще в мені»
171. Ніколас Спаркс «Поспішай кохати»
172. Ной Гордон «Лікар. Учень Авіценни»
173. Ной Гордон «Шаман»
174. Ной Гордон «Лікар Коул»
175. Оксана Забужко «Музей поикнутих секретів»
176. Оксана Забужко «Їсти-пити: 40 градусів життя»
177. Оксана Забужко «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу»
178. Олдос Гакслі «Прекрасний новий світ»
179. Олександр Довженко «Україна в огні»
180. Олександр Довженко «Зачарована Десна»
181. Олександр Солженіцин «Раковий корпус»
182. Олексій Пєхов «Вітер полину»
183. Олена Печорна «Кола на воді»
184. Олена Печорна «Грішниця»
185. Олесандр Климчук «Я єсмь»
186. Ольга Громико «Вірні вороги»
187. Ольга Кобилянська «Земля»
188. Оноре де Бальзак «Гобсек»
189. Оноре де Бальзак «Батько Горіо»
190. Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»
191. Павло Дерев’янко «Крук»
192. Павло Загребельний «Тисячолітній Миколай»
193. Павло Загребельний «Диво»
194. Павло Загребельний «Євпраксія»
195. Панас Мирний «Повія»
196. Патрік Зюскінд «Парфюмер: історія одного вбивці»
197. Пауло Коельйо «11 хвилин»
198. Пауло Коельйо «Алхімік»
199. Пауло Коельйо «Рукопис, знайдений в Аккрі»
200. Пауло Коельйо «Щоденник мага»
201. Пилчер Розамунда «Напередодні Різдва»
202. Рей Бредбері «Марсіанські хроніки»
203. Рей Бредбері «451 градус за Фаренгейтом»
204. Рей Бредбері «Кульбабове вино»
205. Річард Бах «Ілюзії: подорож месії мимоволі»
206. Річард Бах «Чайка на ім’я Джонатан Лівінгтон»
207. Річард Бренсон «До біса все. Бери і роби»
208. Річард Метесон «Куди приводять мрії»
209. Роберт Кіосакі «Багатий тато, бідний тато»
210. Робін Шарма «Монах, який продав свій Феррарі»
211. Світлана Талан «Коли ти поруч»
212. Світлана Талан «Не вурдалаки»
213. Северин Боецій «Розрада від філософії»
214. Сергій Жадан «Месопотамія»
215. Сергій Жадан «Ворошиловград»
216. Сесилія Агерн «P.S. Я люблю тебе»
217. Стефан Цвейг «Нетерпіння серця»
218. Стівен Кінг «Острів Дума»
219. Стівен Кінг «Довга прогулянка»
220. Стівен Кові «7 навиків високоефективних людей»
221. Стіґ Ларсон «Міленіум»
222. Сюзанна Коллінз «Голодні ігри»
223. Теодор Драйзер «Фінансист»
224. Теодор Драйзер «Американська трагедія»
225. Террі Гудкайнд «Меч істини»
226. Томас Майкл Кінеллі «Список Шиндлера»
227. Трумен Капоте «Сніданок у Тіффані»
228. Уілкі Коллінз «Місячний камінь»
229. Уільям Мейкліс Теккерей               «Ярмарка марнославства»
230. Уільям Сомерсет Моем «Луна і грош»
231. Уінстон Грум «Форрест Гамп»
232. Федір Достоєвський «Брати Карамазови»
233. Федір Достоєвський «Злочин і кара»
234. Федір Достоєвський «Ідіот»
235. Філіп Кей Дік «Людина у Високому Замку»
236. Філіп Пулман «Золотий компас»
237. Філіпа Грегорі «Перша троянда Тюдорів»
238. Фредерік Бегбедер «Любов живе 3 роки»
239. Френк Герберт «Дюна»
240. Френсіс Скотт Фіцджеральд «Великий Ґетсбі»
241. Френсіс Скотт Фіцджеральд «Загадкова історія Бенджаміна Баттона»
242. Харукі Муракамі «Денс, денс, денс»
243. Харукі Муракамі «Норвезький ліс»
244. Хорхе Луїс Борхес «Сад перехресник стежок»
245. Чак Палланик «Бійцівський клуб»
246. Чарльз Буковскі «Поштамп»
247. Чарльз Діккенс «Різдвяна історія в прозі»
248. Шарлота Бронте «Джейн Ейр»
249. Юкіо Місіма «Золотий храм»
250. Юрій Винничук «Танго смерті»
251. Юрій Горліс-Горський «Холодний Яр»
252. Юрій Николишин «Бота-фікс. Невидима нитка життя»
253. Юрко Іздрик «3:1. Воццек, Леон, КРК»
254. Юрко Іздрик «Таке»
255. Юстейн Гордер «Апельсинова дівчинка»
256. Яна Франк «Муза і чудовисько: як організувати творчу працю»
257. Януш Леон Вишневський «Самотність у мережі»
258. Ярослав Гашек «Пригоди бравого солдата Швейка»