Радянського Союзу не існує вже понад 25 років, однак спогади про нього живі дотепер. Соціологи агенції Fama дослідили їхній характер в Україні і дізналися у мешканців п’ятьох міст – Львова, Києва, Запоріжжя, Одеси та Харкова – де, на їхню думку, жилося краще: В Україні чи Радянському Союзі.

Результати опитування неоднозначні: у Запоріжжі 31,1% мешканців вважають, що в СРСР жилося краще, а у Львові підтримують цю думку всього 7,1% респондентів.

Кому живеться краще в Україні, а кому – в Радянському Союзі?

Дані, отримані в результаті опитувань, помітно відрізняються в залежності від географічного розташування респондентів: у західних регіонах, порівняно зі східними, зафіксовані помітно вищі показники задоволеності життям в Україні.

Всього 4,0% мешканців Львова, опитаних у 2019, та 7,1% львів’ян, опитаних у 2018 році, вважають, що у Радянському Союзі жилося краще. Натомість 37,6% та 39,5% респондентів відповідно стверджують, що кращим є життя в Україні. Із врахуванням похибки дані за рік майже не змінилися.

12,3% жителів Києва погоджуються із твердженням, що в Радянському Союзі жилося краще, ніж в Україні. 19,9% вважають навпаки.

Частка мешканців Одеси, що оцінюють життя в СРСР вище, становить 25,1%. Натомість 13,2% одеситів вище оцінюють життя в Україні.

У Харкові 26,5% респондентів оцінюють життя в Радянському Союзі вище, ніж в Україні. На користь життя в Україні, висловилися 7,3% харків’ян – і це є найменший показних серед усіх міст, що брали участь в дослідженні. Майже кожному четвертому респонденту у Харкові (24,1%) важко визначитися із відповіддю.

Найвищий показник містян, що вважають життя у Радянському Союзі кращим, належить Запоріжжю. Тут майже кожен третій висловився на користь життя у Радянському Союзі - 31,1% респондентів. На противагу ньому висловилися 13,0% запорожців, що вважають кращим життя в Україні.

Детальна інформація про відповіді респондентів розміщена у Таблиці 1.

Як оцінюють життя в Україні?

Оцінки респондентів були проаналізовані за віком, освітою та доходом опитуваних, завдяки чому вдалося відмітити цікаву тенденцію: старше населення  схильне оцінювати життя в Україні краще, аніж молодше. Дуже помітно ця тенденція спостерігається у східних та південних містах України: Одесі, Харкові та Запоріжжі.

Одесити віком від 18 до 30 років оцінюють його на 3,22 (з довірчим інтервалом ±0,28), мешканці Одеси віком від 61 року – на 2,21 (±0,16).

Наймолодші респонденти у Харкові дають життю в Україні оцінку на 3,05 (±0,31), найстарші – 1,85 (±0,17).

Мешканці Запоріжжя оцінюють життя в Україні на 3,05 (±0,24) та 2,14 (±0,19) відповідно.

Довідка

Дослідження реалізоване Соціологічною агенцією Fama у п’яти містах: Львові, Києві, Харкові, Одесі та Запоріжжі. Опитування проводилися методом face-to-face інтерв’ю. В усіх випадках застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. В опитуванні бали участь респонденти, що досягти 18 років.

Львів’19: Дослідження проводилося у період з 9 по 13 жовтня 2019 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Львів’18: Дослідження проводилося у період з 8 серпня по 31 вересня 2018 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Київ’18: Дослідження проводилося у період з 5 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 1200 жителів Києва. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,8%.

Одеса’18: Дослідження проводилося у період з 2 по 18 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Одеси. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

Харків’18: Дослідження проводилося у період з 1 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Харкова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Запоріжжя’18: Дослідження проводилося у період з 5 липня по 12 серпня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Запоріжжя. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

За результатами соціологічного дослідження 36,8% респондентів віддали би свій голос за чинного міського голову Андрія Садового, якби вибори відбулися вже наступної неділі. Другу позицію на гіпотетичних виборах зайняв би Руслан Кошулинський, із підтримкою 14-ти відсотків виборців, а 7,2% голосів отримав би Олег Синютка. Такими є результати дослідження структури електорального поля, що проводилося соціологічною агенцією Fama у період з 9 по 13 жовтня 2019 року у Львові.

На момент опитування 40,7% респондентів задекларували остаточну визначеність у своєму виборі наступного міського голови Львова. 26,4% схиляються до вибору одного кандидата, однак не є остаточно визначеними. 14,5% вагаються між декількома кандидатами, натомість 18,4% виборців, що мають намір йти на вибори, взагалі не визначитися, за кого голосуватимуть.

Детальну структуру рейтингів кандидатів на посаду міського голови Львова станом на середину жовтня 2019 року наведено у Таблиці 1 нижче.

З чого складається рейтинг кандидатів на посаду міського голови Львова?

Показник моделювання електорального вибору (показник, який ілюструє результати виборчих перегонів на гіпотетичних виборах у момент опитування) Андрія Садового становить 36,8%. Показник ядра рейтингу чинного міського голови становить 16,1%, резерву – 27,6%, а потенціал зростання – 39,5%.

Другу позицію зайняв би Руслан Кошулинський із показником моделювання 14,0%. Структура його рейтингу є наступною: ядро – 5,4%, резерв – 9,0%, потенціал – 17,2%.

Трійку лідерів закриває Олег Синютка із результатом 7,2%. Ядро рейтингу становить 2,8%, резерв - 4,2%, натомість потенціал рейтингу становить 9,8%.

Четверту позицію займає Ігор Зінкевич із показником моделювання електорального вибору 5,9%. Ядро рейтингу кандидата – 1,0%, резерв – 2,9%, показник потенціалу – 8,8%.

Оксана Юринець на гіпотетичних виборах отримала би прихильність 5,5% виборців (показник моделювання електорального вибору). У структурі рейтингу переконані виборці становлять 1,8%, резерв рейтингу – 3,4%, потенціал – 7,2%.

Володимир Квурт отримав би показник моделювання – 5,5%, ядро його рейтингу становить – 2,9% виборців, резерв рейтингу – 3,8%, потенціал – 6,5%.

Далі послідовність кандидатів на посаду міського голови Львова у списку є наступною: Дмитро Добродомов (показник моделювання – 4,3%, ядро – 1,5%, резерв – 2,4%, потенціал – 6,0%), Володимир Гірняк (показник моделювання – 3,7%, ядро – 1,2%, резерв – 2,5%, потенціал – 4,4%) та Ярослав Рущишин (показник моделювання – 3,4%, ядро – 2,0%, резерв – 2,5%, потенціал – 3,9%).

За кого виборці віддали б свій голос, якби їхнього кандидата/кандидатки не виявилося у списку? (запитання задавали лише прихильним та переконаним виборцям) 

Якщо у списку не виявиться Андрія Садового, то кожен сьомий виборець проголосує за Руслана Кошулинського, кожен десятий віддасть свій голос за Оксану Юринець, а кожен третій не знатиме кого підтримати.

Замість Руслана Кошулинського, кожен сьомий готовий підтримати Володимира Квурта, кожен восьмий - Оксану Юринець, стільки ж Андрія Садового та Ігоря Зінкевича, а кожен четвертий не знатиме кого підтримати.

За відсутності Олега Синютки у списку, кожен п’ятий його виборець обере Оксану Юринець, інший “п’ятий” – Руслана Кошулинського, кожен десятий – Ігоря Васюника чи Валерія Веремчука. Не знатиме, кого підтримати кожен сьомий прихильник Олега Синютки.

Довідка

Дослідження проводилося методом face to face інтерв’ю з 9 по 13 жовтня 2019 року Соціологічною агенцією Fama. Загалом було опитано 800 мешканців Львова, віком від 18 років. Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. Загальна вибіркова сукупність була розподілена пропорційно між всіма адміністративними районами міста Львів (6 районів). Дизайном вибірки було передбачено також опитування мешканців м. Винники [включено у структуру Личаківського району], смт Брюховичі [Шевченківський район], смт Рудно [Залізничний район], адже вони також беруть участь у виборах до місцевих органів влади. 

Інтерв’юерам заборонялося опитувати на інших вулицях, за винятком ситуації, коли таке узгоджувалось із бригадиром. Квотами в соціологічному дослідженні виступали дві соціально-демографічні характеристики: стать, вік. Інтерв’юери не мали права опитувати: громадян, реєстрація місця проживання яких перебуває поза межами округу, гостей, знайомих, родичів, що завітали до господарів, осіб у стані алкогольного сп’яніння. Теоретична похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, не перевищує 3,0% для показників близьких до 25% або 75%, не перевищує 2,1% для показників близьких до 10% або 90%, не перевищує 1,5% для показників близьких до 5% або 95%, не перевищує 0,7% для показників близьких до 1% або 99%.

При інтерпретації результатів потрібно враховувати теоретичну похибку вибірки!

Список кандидатів має великий вплив на результати дослідження. Оскільки фінальний перелік кандидатів на посаду міського голови є невідомим, список було сформовано із тих, які брали участь у попередній міській виборчій кампанії або були активними у ході цьогорічної парламентської кампанії.

На замовлення Вінницької міської ради в липні цього року соціологічною агенцією Fama вперше проведене дослідження туристичної привабливості Вінниці. Результати дослідження показали, хто відвідує місто, скільки грошей у ньому витрачають туристи та як характеризують Вінницю загалом.

“Таке дослідження проводиться для Вінниці вперше і отримані результати є надзвичайно цінними для нас, зокрема для розробки Стратегії розвитку туризму Вінниці. Зараз, спільно з індустрією гостинності, ми маємо проаналізувати шляхи вдосконалення отриманих показників”, - вінницький міський голова Сергія Моргунова

Відвідувачі Вінниці - хто вони?

Результати дослідження допомогли скласти профіль туриста у Вінниці. Отже, зазвичай це люди віком 21-30 років (30,4%) та 31-40 років (27,5%). 25,7% усіх відвідувачів приїздять із Вінницької області, 22,2% - Києва та Київської області, 43,9% - із інших областей, а 8,2% туристів - іноземці.

68,6% респондентів відвідують Вінницю не вперше, а 48% з опитаних бували у місті 4 і більше разів.

З якою метою відвідують Вінницю?

Найбільше туристів відвідують Вінницю, аби розважитися та відпочити, таких за результатами дослідження 61,6%. 22,7% респондентів приїздять сюди, щоб відвідати родичів або друзів. 8,7% туристів за першочергову мету візиту вказали бізнес, робочу подорож.

Організація подорожі: з ким приїздять, де живуть та харчуються туристи?

В середньому у подорож до Вінниці туристи беруть з собою одного компаньона: зазвичай це друга половинка (43,4%) або діти до 15-ти років (30,2%). Самостійно відвідують місто 15,2% опитаних туристів.

Найчастіше добираються до міста за допомогою власного авто (37,2%) чи залізниці (31,4%). Іноземні туристи віддають перевагу літаку (33,3%) або залізниці (30,3%).

58% туристів приїздять у Вінницю більше, ніж на одну добу, тому для них постає питання ночівлі. Найбільше туристів розміщуються у друзів або родичів (28,6%), 13,4% відвідувачів надають перевагу домашній атмосфері розміщення, обираючи орендовані квартири; у готелях ночують 11,2% опитаних. Хостели не користуються великою популярністю - їх обирає всього 4,2%. Щоб підкріпитися під час подорожі, найчастіше туристи обирають кафе та бари (67%), фаст-фуд (57,9%) або їжу власного приготування (35,3%).

Скільки витрачають туристи у Вінниці?

Витрати на перебування у Вінниці відрізняються в залежності від того, звідки прибув відвідувач та скільки часу він проводить у місті. До прикладу, турист із Вінницької області зазвичай проводить у місті 1 день та не залишається на ночівлю. При такій тривалості подорожі, на день він витрачає 445 грн (± 73 грн), а вартість всієї подорожі йому обходиться у 599 грн (± 135 грн).

Мешканці Києва та Київської області в середньому проводять у Вінниці 2 дні, витрачаючи 769 грн (± 73 грн) на день перебування. Середня вартість всієї подорожі для Киян сягає 1504 грн (± 249 грн).

Українці з інших областей залишаються у Вінниці в середньому на 3-7 днів, витрачаючи 685 грн на добу (± 64 грн), а вся подорож вартує їм 2493 грн (± 767 грн).

Іноземні гості зазвичай проводять у Вінниці 10-18 днів, витрачаючи в середньому 1731 грн (± 527 грн) на день.

Як туристи оцінюють Вінницю?

Відвідувачі Вінниці оцінили її на тверду “четвірку”. Індекс туристичної привабливості міста розраховувався за оцінками різних атрибутів міста (загалом 18 атрибутів). Найвищі оцінки задоволеності отримали такі атрибути: «Безпека перебування в місті» (93,4% респондентів серед тих, хто здійснив оцінку, залишились задоволеними), «Доброзичливість та ввічливість містян» (91,4%), «Ресторани, кафе, бари» (90,3%), «Музеї та галереї» (90,2%). Так само  високо туристи оцінили чистоту міста (86% задоволених респондентів), якість повітря (86%), архітектурний ансамбль (83%) та рівень шуму у місті (81% задоволених).

Також під час проведення дослідження туристи мали змогу висловити свою думку щодо “слабких місць” у Вінниці. Найчастіше тут зазначали: незадовільний стан доріг, велику кількість жебраків, безхатьків та циган, а також відсутність міських вбиралень або брак вказівників до них.

Крім того, у ході проведення аналізу виокремлено найпопулярніші тези, які турист використовує, характеризуючи Вінницю. Це гарне, приємне, затишне, спокійне та малогабаритне місто, з тихенькими атмосферними вуличками, що має свій дух та «стає європейським».

Як результати дослідження допоможуть місту?

Результати дослідження ляжуть в основу туристичної стратегії Вінниці до 2030 року.

Як зазначає заступник директора департаменту маркетингу міста та туризму Олександр Вешелені: “Для розвитку туристичної дестинації важливо щороку хоча би двічі аналізувати потоки місцевого туризму, адже отримані результати є ключовими для розуміння тенденцій, KPI нашої спільної роботи, стратегування, планування нашої діяльності. Туризм – це економіка, побудована на емоціях та враженнях, тож думка споживача є визначальною в подальшій роботі всієї галузі. Проведений аналіз не лише дасть можливість підвищити конкурентоздатність міста на внутрішньому і зовнішньому ринках. Це вплине на покращення життя містян та розвиток Вінниці загалом”.

Довідка. Дослідження туристичної привабливості м. Вінниця здійснене Соціологічною агенцією Fama на замовлення Вінницької міської ради. В межах реалізації дослідження проведено опитування відвідувачів міста, яке здійснювалось методом "face to face" інтерв’ю у період з 5 по 14 липня 2019 року.

Було опитано 400 респондентів віком від 18 років. Цільова аудиторія дослідження: в’їзні відвідувачі міста, які перебували у Вінниці щонайменше 4 години. Наповнення вибірки здійснювалось методом відбору типових представників. Допустима похибка вибірки не перевищує 4,9%. Процес збору даних побудований таким чином, аби охопити, як вихідні, так і будні дні [співвідношення 87% до 13%, відповідно]. Основні локації проведення опитування: набережна Roshen, вул. Соборна (Sky Park), пл. Європейська.