Щороку у світі виготовляється більше 300 млн тон пластику [1] і це означає, що вже зовсім скоро його стане більше, аніж риби у світовому океані. Однак що про це думають українці? За результатами дослідження, проведеного Соціологічною агенцією Fama, проти пластику висловилися 42,6% кияни, 46,8% одеситів та 47,0% запоріжців. Загалом у дослідженні було опитано мешканців п’яти міст – Києва, Запоріжжя, Одеси, Харкова та Львова.

Львів. У Львові дослідження проводилося двічі – влітку 2018 року та повторно у жовтні 2019. Якщо у 2018 році за заборону пластикових пакетів виступало 34,8% львів’ян, то у 2019 їхня частка зросла до 45,1%. Майже кожен другий львів’янин вважає необхідною заборону пластикових пакетів. Натомість 7,3% та 4,6% містян відповідно не погоджуються із цим.

Київ. 42,6% киян погоджуються із необхідністю заборонити пластикові пакети на законодавчому рівні. На противагу їм всього 5,6% мешканців Києва вважають інакше.

Одеса налічує цілих 46,8% містян, що вважають заборону пластикових пакетів необхідною. Натомість 7,3% одеситів з пакетами розлучатися не готові.

У Запоріжжі були отримані цікаві результати: 47,0% запоріжців стверджують, що необхідно заборонити пластикові пакети – цей показник виявився найвищим серед усіх опитаних міст. Втім 10,4% мешканців вважають інакше – і ця цифра також є найбільшою у порівнянні з іншими містами. Кожен десятий запорожець лишається захисником “шуршиків” [пакетів].

Харків має найменшу кількість прихильників заборони - 32,0%. Однак кількість людей, що не визначилися зі своїм ставленням до еко-ініціативи, є доволі високою, - таких 26,7% із загального числа респондентів. Лише 7,2% жителів Харкова не уявляють свого життя без пластикових пакетів.

Детальна інформація про відповіді респондентів розміщена у Таблиці 1.

Хто прагне заборони більше?

Отримані дані були проаналізовані за такими характеристиками: вік, освіта, дохід.

Цікаві тенденції можна спостерігати серед відповідей, розподілених за віком.

У Львові вищий ступінь згоди про заборону пакетів має молодше населення. У 2019 році львів’яни віком від 31 до 45 років оцінюють твердження про необхідність заборони пластикових пакетів на 4,18 (із довірчим інтервалом ±0,17, де 1 – не погоджуюся, 5 – погоджуюся) порівняно із населенням віком від 46 до 60 років, оцінка яких становить 3,98 (±0,20). У 2018 – на 3,81(±0,17) та 3,65(±0,20) відповідно.

На сході ситуація складається протилежним чином: мешканці Запоріжжя віком від 18 до 30 років оцінюють твердження на 3,87 (±0,16), натомість запоріжці віком від 61 року діють оцінку в цілих 4,33(±0,26).

Довідка

Дослідження реалізоване Соціологічною агенцією Fama у п’яти містах: Львові, Києві, Харкові, Одесі та Запоріжжі. Опитування проводилися методом face-to-face інтерв’ю. В усіх випадках застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. В опитуванні брали участь респонденти, що досягти 18 років.

Львів’19: Дослідження проводилося у період з 9 по 13 жовтня 2019 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Львів’18: Дослідження проводилося у період з 8 серпня по 31 вересня 2018 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Київ’18: Дослідження проводилося у період з 5 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 1200 жителів Києва. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,8%.

Одеса’18: Дослідження проводилося у період з 2 по 18 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Одеси. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

Харків’18: Дослідження проводилося у період з 1 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Харкова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Запоріжжя’18: Дослідження проводилося у період з 5 липня по 12 серпня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Запоріжжя. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

Cover Photo: Daniel Chekalov

Радянського Союзу не існує вже понад 25 років, однак спогади про нього живі дотепер. Соціологи агенції Fama дослідили їхній характер в Україні і дізналися у мешканців п’ятьох міст – Львова, Києва, Запоріжжя, Одеси та Харкова – де, на їхню думку, жилося краще: В Україні чи Радянському Союзі.

Результати опитування неоднозначні: у Запоріжжі 31,1% мешканців вважають, що в СРСР жилося краще, а у Львові підтримують цю думку всього 7,1% респондентів.

Кому живеться краще в Україні, а кому – в Радянському Союзі?

Дані, отримані в результаті опитувань, помітно відрізняються в залежності від географічного розташування респондентів: у західних регіонах, порівняно зі східними, зафіксовані помітно вищі показники задоволеності життям в Україні.

Всього 4,0% мешканців Львова, опитаних у 2019, та 7,1% львів’ян, опитаних у 2018 році, вважають, що у Радянському Союзі жилося краще. Натомість 37,6% та 39,5% респондентів відповідно стверджують, що кращим є життя в Україні. Із врахуванням похибки дані за рік майже не змінилися.

12,3% жителів Києва погоджуються із твердженням, що в Радянському Союзі жилося краще, ніж в Україні. 19,9% вважають навпаки.

Частка мешканців Одеси, що оцінюють життя в СРСР вище, становить 25,1%. Натомість 13,2% одеситів вище оцінюють життя в Україні.

У Харкові 26,5% респондентів оцінюють життя в Радянському Союзі вище, ніж в Україні. На користь життя в Україні, висловилися 7,3% харків’ян – і це є найменший показних серед усіх міст, що брали участь в дослідженні. Майже кожному четвертому респонденту у Харкові (24,1%) важко визначитися із відповіддю.

Найвищий показник містян, що вважають життя у Радянському Союзі кращим, належить Запоріжжю. Тут майже кожен третій висловився на користь життя у Радянському Союзі - 31,1% респондентів. На противагу ньому висловилися 13,0% запорожців, що вважають кращим життя в Україні.

Детальна інформація про відповіді респондентів розміщена у Таблиці 1.

Як оцінюють життя в Україні?

Оцінки респондентів були проаналізовані за віком, освітою та доходом опитуваних, завдяки чому вдалося відмітити цікаву тенденцію: старше населення  схильне оцінювати життя в Україні краще, аніж молодше. Дуже помітно ця тенденція спостерігається у східних та південних містах України: Одесі, Харкові та Запоріжжі.

Одесити віком від 18 до 30 років оцінюють його на 3,22 (з довірчим інтервалом ±0,28), мешканці Одеси віком від 61 року – на 2,21 (±0,16).

Наймолодші респонденти у Харкові дають життю в Україні оцінку на 3,05 (±0,31), найстарші – 1,85 (±0,17).

Мешканці Запоріжжя оцінюють життя в Україні на 3,05 (±0,24) та 2,14 (±0,19) відповідно.

Довідка

Дослідження реалізоване Соціологічною агенцією Fama у п’яти містах: Львові, Києві, Харкові, Одесі та Запоріжжі. Опитування проводилися методом face-to-face інтерв’ю. В усіх випадках застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. В опитуванні бали участь респонденти, що досягти 18 років.

Львів’19: Дослідження проводилося у період з 9 по 13 жовтня 2019 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Львів’18: Дослідження проводилося у період з 8 серпня по 31 вересня 2018 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Київ’18: Дослідження проводилося у період з 5 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 1200 жителів Києва. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 2,8%.

Одеса’18: Дослідження проводилося у період з 2 по 18 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Одеси. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

Харків’18: Дослідження проводилося у період з 1 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Харкова. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5%.

Запоріжжя’18: Дослідження проводилося у період з 5 липня по 12 серпня 2018 року. Загалом було опитано 800 жителів Запоріжжя. Максимальна похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,4%.

За результатами соціологічного дослідження 36,8% респондентів віддали би свій голос за чинного міського голову Андрія Садового, якби вибори відбулися вже наступної неділі. Другу позицію на гіпотетичних виборах зайняв би Руслан Кошулинський, із підтримкою 14-ти відсотків виборців, а 7,2% голосів отримав би Олег Синютка. Такими є результати дослідження структури електорального поля, що проводилося соціологічною агенцією Fama у період з 9 по 13 жовтня 2019 року у Львові.

На момент опитування 40,7% респондентів задекларували остаточну визначеність у своєму виборі наступного міського голови Львова. 26,4% схиляються до вибору одного кандидата, однак не є остаточно визначеними. 14,5% вагаються між декількома кандидатами, натомість 18,4% виборців, що мають намір йти на вибори, взагалі не визначитися, за кого голосуватимуть.

Детальну структуру рейтингів кандидатів на посаду міського голови Львова станом на середину жовтня 2019 року наведено у Таблиці 1 нижче.

З чого складається рейтинг кандидатів на посаду міського голови Львова?

Показник моделювання електорального вибору (показник, який ілюструє результати виборчих перегонів на гіпотетичних виборах у момент опитування) Андрія Садового становить 36,8%. Показник ядра рейтингу чинного міського голови становить 16,1%, резерву – 27,6%, а потенціал зростання – 39,5%.

Другу позицію зайняв би Руслан Кошулинський із показником моделювання 14,0%. Структура його рейтингу є наступною: ядро – 5,4%, резерв – 9,0%, потенціал – 17,2%.

Трійку лідерів закриває Олег Синютка із результатом 7,2%. Ядро рейтингу становить 2,8%, резерв - 4,2%, натомість потенціал рейтингу становить 9,8%.

Четверту позицію займає Ігор Зінкевич із показником моделювання електорального вибору 5,9%. Ядро рейтингу кандидата – 1,0%, резерв – 2,9%, показник потенціалу – 8,8%.

Оксана Юринець на гіпотетичних виборах отримала би прихильність 5,5% виборців (показник моделювання електорального вибору). У структурі рейтингу переконані виборці становлять 1,8%, резерв рейтингу – 3,4%, потенціал – 7,2%.

Володимир Квурт отримав би показник моделювання – 5,5%, ядро його рейтингу становить – 2,9% виборців, резерв рейтингу – 3,8%, потенціал – 6,5%.

Далі послідовність кандидатів на посаду міського голови Львова у списку є наступною: Дмитро Добродомов (показник моделювання – 4,3%, ядро – 1,5%, резерв – 2,4%, потенціал – 6,0%), Володимир Гірняк (показник моделювання – 3,7%, ядро – 1,2%, резерв – 2,5%, потенціал – 4,4%) та Ярослав Рущишин (показник моделювання – 3,4%, ядро – 2,0%, резерв – 2,5%, потенціал – 3,9%).

За кого виборці віддали б свій голос, якби їхнього кандидата/кандидатки не виявилося у списку? (запитання задавали лише прихильним та переконаним виборцям) 

Якщо у списку не виявиться Андрія Садового, то кожен сьомий виборець проголосує за Руслана Кошулинського, кожен десятий віддасть свій голос за Оксану Юринець, а кожен третій не знатиме кого підтримати.

Замість Руслана Кошулинського, кожен сьомий готовий підтримати Володимира Квурта, кожен восьмий - Оксану Юринець, стільки ж Андрія Садового та Ігоря Зінкевича, а кожен четвертий не знатиме кого підтримати.

За відсутності Олега Синютки у списку, кожен п’ятий його виборець обере Оксану Юринець, інший “п’ятий” – Руслана Кошулинського, кожен десятий – Ігоря Васюника чи Валерія Веремчука. Не знатиме, кого підтримати кожен сьомий прихильник Олега Синютки.

Довідка

Дослідження проводилося методом face to face інтерв’ю з 9 по 13 жовтня 2019 року Соціологічною агенцією Fama. Загалом було опитано 800 мешканців Львова, віком від 18 років. Застосовувалася багатоступенева пропорційна стратифікаційна вибірка з квотою на останньому щаблі. Загальна вибіркова сукупність була розподілена пропорційно між всіма адміністративними районами міста Львів (6 районів). Дизайном вибірки було передбачено також опитування мешканців м. Винники [включено у структуру Личаківського району], смт Брюховичі [Шевченківський район], смт Рудно [Залізничний район], адже вони також беруть участь у виборах до місцевих органів влади. 

Інтерв’юерам заборонялося опитувати на інших вулицях, за винятком ситуації, коли таке узгоджувалось із бригадиром. Квотами в соціологічному дослідженні виступали дві соціально-демографічні характеристики: стать, вік. Інтерв’юери не мали права опитувати: громадян, реєстрація місця проживання яких перебуває поза межами округу, гостей, знайомих, родичів, що завітали до господарів, осіб у стані алкогольного сп’яніння. Теоретична похибка репрезентативності вибірки з довірчою ймовірністю 0,954 не перевищує 3,5% для показників близьких до 50%, не перевищує 3,0% для показників близьких до 25% або 75%, не перевищує 2,1% для показників близьких до 10% або 90%, не перевищує 1,5% для показників близьких до 5% або 95%, не перевищує 0,7% для показників близьких до 1% або 99%.

При інтерпретації результатів потрібно враховувати теоретичну похибку вибірки!

Список кандидатів має великий вплив на результати дослідження. Оскільки фінальний перелік кандидатів на посаду міського голови є невідомим, список було сформовано із тих, які брали участь у попередній міській виборчій кампанії або були активними у ході цьогорічної парламентської кампанії.